Після закриття церкви, її давно вже обезголовлена будівля, в якій вкотре знову змовкли молитви та зітхання до Бога, сиротливо стояла багато років пусткою, оточене високими деревами, за якими ніхто вже не доглядав. Приміщення спочатку віддали фабриці кінопрокату, але згодом його було передано на баланс Центрального парку культури та відпочинку, дирекція якого намагалась влаштувати тут клуб.
В цей час 1973 року більша частина Братської Борщагівки із колишнім храмом відійшла до складу новоутвореного Ленінградського району Києва. Будівлю ж колишнього парафіяльного училища та садибу Київської Духовної Академії було зруйновано наприкінці 1970-тих років під час підготовчих робіт до зведення Південноборщагівського житлового масиву.
У середині 1980-тих років, коли тривала інтенсивна розбудова Південної Борщагівки, зокрема, території колишньої Братської Борщагівки, міська влада вирішила використати будівлю колишнього храму Казанської Ікони Божої Матері під центр дозвілля молоді. З цього приводу було прийнято рішення Укррадпрофа від 25 лютого 1985 року за №2713 та підготовлено лист ЦК ЛКСМУ від 18 лютого 1985 року про організацію культурно-спортивного центру у приміщенні цієї церкви. Рівночасно простір навколо було забудовано 9- та 16-поверхівками, в результаті чого кардинально змінився місцевий краєвид, а споруда колишньої церкви тепер “загубилася“ поміж ними.
Відповідно до рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 3 лютого 1986 за № 98 року це приміщення передавалось міській раді ДСТ “Спартак” з наказом провести капітальний ремонт будівлі із пристосуванням її під підлітковий клуб. Проектом передбачалось над склепінням створити деяку подобу купола і оббудувати останок церкви, що зберігся, двохповерховою частиною з підвалом. При цьому стіни церкви частково зруйновувались, їх пластика знищувалась. Церква мала бути похована в обіймах клубу фехтувальників “Олімпія”.
Зі свого боку правління Київської міської організації Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури в листі від 7 травня 1986 року ”в принципі не заперечувало пристосувати будівлю колишньої культової споруди під клуб фехтувальників”.
Починаючи з 1987 року будівельні роботи проводились генеральним підрядником - ВО “Електронмаш”, але виконувались вони незадовільно через погане фінансування.На початку 1992 року з’явилося рішення виконкому Ленінградської районної Ради народних депутатів про звершення будівництва дитячого спортивного клубу “Олімпія“, та, дякуючи Богові, і через тогочасну фінансову скруту, воно так і залишилося на папері. Відтак, вже 24 березня того ж року Рада народних депутатів району ухвалила рішення про передачу недобудованого центру “Олімпія” місцевій громаді Казанської Ікони Божої Матері УАПЦ, згідно її прохання.