Першою і найважливішою вказівкою є те, щоб ми тренували пам’ять, тобто, щоб ми часто щось заучували напам’ять. Кожний з власного досвіду може пізнати, що це правда. Але при тому треба дотримуватись певної системи тренування, щоб воно було корисним. Отже, пропонуються: 1) дізнатись, що для тренування пам’яті більш вигідно взяти раніше, а що — пізніше. Принаймні раніше варто брати поетичні твори, а потім вдатися до ораторських. Справді, ніщо для пригадування не є більш придатним і легким, ніж певне число і порядок речей. Адже тоді їх легко можна засвоїти, коли вивчаємо суцільний уривок.
2. Як це треба робити? Тут є чотири способи: чи запам’ятовувати промову в цілому, чи частинами? Чи дослівно щось заучувати напам’ять? Тихо чи вголос? Доцільніше, отже, вивчати частинами, особливо, якщо промова буде довгою, бо тоді пам’ять має велике навантаження. Але тут вимагається, щоб не було багато дрібних частин, бо вони більше послаблюють, ніж допомагають пам’яті.
3. Потім слово за словом треба заучувати текст, особливо хлопцям і юнакам, інакше писати промову — заява річ, і виголошення, звичайно, буде тоді невпевненим і уривчастим; часто-густо також Доведеться зупинятись, якщо не буде напоготові слова і ті самі слова треба буде повторяти. Тоді також не можна зберегти виразності фігур.
4. Краще вивчити вголос, ніж тихо, бо тому, хто тихо вчить, приходять до голови сторонні думки, неначе на дозвіллі. /194/ Виголошуючи чітко, потім легше схоплюємо, і коли зупиняємось, тоді швидше себе спонукаємо до дальшого виголошення і тим самим зусиллям запам’ятовуємо написане і надаємо йому суцільної форми.
5. Треба зважувати також на час і місце: рання пора, очевидно, найбільше відповідна для запам’ятовування або також інша, але тільки після того, коли шлунок добре переварив їжу, бо коли він переварює, то випари піднімаються до мозку і -шкодять пам’яті, а коли їжа переварена, то мозок чистішає і світлішає. Інколи корисно буває попрацювати вночі: тоді затихає метушня і світла пам’ять стає дуже здатною до швидкого пригадування. 410
6. Треба шукати виокремленого місця, щоб усунути перешкоди, щоб інші побічні справи не займали думок і щоб можна було читати вголос.