Згідно зі звичаєм після прийняття подарунків черга складати подяки. Подяки виголошуємо за подарунки, почесті, послуги, похвали, допомогу, помилування тощо. У всіх них одна і та ж основа.
1. Спершу подумай, що означають такі слова: «дякувати, бути вдячним і віддячити» і чим вони відрізняються одне від одного. Отже, перше означає — виражати словами почуття вдячності комусь; бути вдячним — це значить зберігати почуття вдячності, і, нарешті, віддячити — це заявити про свій обов’язок відплатити честю за честь, добром за добро. Про це можна знайти у Ціцерона (у промові «На захист Марцелла»): «Дуже тобі дякуємо, Цезарю, і ще більшу вдячність відчуваємо:». А. Авсоній8, дякуючи Граціанові за консульську посаду, висловився так: «Дякую тобі, імператоре Августе! Якби я міг, то відплатив би тобі, але ані твій стан не потребує вз’аємної відплати, ані наш стан не в змозі відплатити тобі». /173/
2. Спочатку скажеш, що ти хоч і вдячний, але не знаходиш як висловити подяку, бо це таке велике добродійство, що йому не може дорівнювати жодна промова; або що ти не можеш змовчати таку велику доброчинність та ін.; або що твоє убозтво не здатне сприйняти це добродійство; або що ти червонієш, не бачачи жодних своїх заслуг щодо добродія, а отримуєш таке велике добродійство; або що ти бажав сам спершу добре вислужитись перед добродієм, та тебе випередила його ласка; або висловиш сумнів, що ти не знаєш, що сказати, яких вжити слів та ін. Тільки не все це стосується всяких добродійств, але одне — середніх, друге — до великих, що інше — до дуже великих. Це прикрасити необхідно тезами, зверненнями або взяти із спільних місць крилаті вислови, дотепи та жарти.
3. Причиною або основним положенням тут, здається, може бути одне: велике твоє добродійство. Бо душа краще виражає вдячність не інакше, як коли скаже собі, що здається, великим є те, що вона приймає. Або треба обдумати, яку б чесноту необхідно відзначити у такому добродійстві, бо у вибаченні є добродушність, в матеріальній допомозі — щедріств, у побудові святих храмів — великодушність і набожність, в подачі допомоги — готовність допомогти нещасним, 396 у виголошенні похвал — любов, доброзичливість, у наданні почестей — ласка та ін. Отже, розглянувши одне або більше з них, необхідно поширити їх у виявленому добродійстві описом обставин, хто, кому, що, коли дав, де, в яку пору дня, при якій кількості глядачів і як. Якщо скоро дав — щиріше дав, якщо повільно, то довше роздумував і т. п. Тут широке поле для порівнянь.
4. На закінчення треба сказати насамперед дві речі. По-перше, треба подякувати, заохотити і просити добродія, щоб завжди був таким до тебе і надалі зігрівав тебе своєю ласкою. По-друге, присвятиш себе і все своє йому і пообіцяєш, що ти ніколи не зможеш забути такого великого добродійства, а навіть при всякій нагоді будеш готовим до всяких послуг та й тільки про те старатимешся, щоб він ніколи не пожалів за виявлене тобі добродійство. Дуже знамениті приклади складання подяк в промовах [Ціцерона] «Після повернення» і «На захист Марцелла».