1. Користь має дві сторони: безпечність і щастя. Під безпечністю розуміється /164/ все вільне, незалежне, збережене або звільнене від зла, небезпек і бід, а під щастям — все те, що дає втіху та допомагає людському життю.
2. Щастя, яке Ціцерон називає могутністю, є, як він сам відзначає [Про підбір матеріалу, II, 168], двох родів: адже ж інше стосується самої особи, а ще інше — зовнішнє, тобто таке, що міститься поза особою, але допомагає її здоров’ю. Особі належать: здоров’я, сила, краса, досконалість тіла і, крім того, їжа, яка хоч безпосередньо не стосується особи, однак без неї не може бути життя. А під тим, що поза особою, треба розуміти багатство, почесті, посади тощо, без чого, справді, можемо жити, але не так щасливо.
3. Подібно до цього поділу можна визначити користі не лише людської істоти, а й якої-небудь речі, як держави, фортеці, війська, засобів і т. п. Так, Ціцерон [Про підбір матеріалу, II, 168] твердить, що до матеріальної сторони держави належать: поля, порти, гроші, флот, матроси, солдати, союзники та інше; а до того, що безпосередньо не входить до поняття держави, належить усе, що стосується обсягу менш необхідних речей. Сюди він відносить прикраси міста, кількість грошей, велике число союзників тощо.
4. Відтак легко можна уявити протилежне, яке називається шкідливим. Отже, протилежність до безпечності — шкода, 378 до щастя — горе, до здоров’я — кволість, до багатства — злидні і т. д.
5. Усе це ти зрозумієш, однак, з точки зору кожної сторони, якщо обдумаєш побудову речі так, як я перед тим указав.