Третій вид ампліфікації — це міркування, в якому одне поняття випливає з іншого, наприклад, з ознак речі — її величина, з причин — наслідки, з антецедентів — консеквенти і навпаки. Ці поняття, взяті окремо, не мають великого значення. Їх треба зіставити («Філіппіка», II, 63): «Ти на весіллі в Гіппії58, маючи таку широку пельку, таку сильну будову, таке дуже тіло, гідне гладіатора, влив у себе стільки вина, що тобі на другий день довелось виблювати його на очах римського народу». Показується тут надмірність пияцтва, якого не змогло перенести навіть велике горло і дуже тіло.
Четвертий вид збільшування — нагромадження. Це те саме, що затримка при тому самому предметі. Воно утворюється 196 і словами, що означають майже те саме, і речами, що йдуть до того самого. «Бо що ж це, Тубероне59, робив витягнений твій у фарсальському бою меч? В чий бік націлювалося це вістря? Яке значення було твоєї зброї? Яка була твоя думка, очі, руки, горіння душі? Що ж ти пропонував та бажав?»
Споріднене з ним є накопичення, однак воно багатше на слова за нагромадження і розділяє різні речі. Його прикладом є промова «На захист Мурени» (22)60, де порівнюється воєнне мистецтво зі знанням права: «Хто ж може сумніватися в тому, що для осягнення посади консула більше значення має слава, здобута на полі бою, ніж здобута в цивільному праві?» і т. д. Сюди належить накопичення визначень, справ і почуттів.
Ця ампліфікація називається також перерахуванням, скупченням, поділом, членуванням. Запам’ятай, по-перше. Часто трапляється, що не один, а водночас численні способи збігаються в тій же ампліфікації, і навіть та ампліфікація найкраща, в якій є нагромадження другорядних даних, порівняння тощо. Запам’ятай, по-друге. Інколи може також збільшуватися сама ампліфікація, тобто побічна обставина, додається до збільшуваної речі, або щось інше буде також збільшуватись переважно другорядними даними, що можна бачити майже в усіх прикладах. Запам’ятай, по-третє. Збільшування без фігур є спочатку слабке, а далі фігури можуть мати якнайбільше місце, особливо, якщо збільшується щось найбільше у своєму роді, але найскоріше вишукуються фігури полум’яні, палкі, сильні, як запитання, вигук, закляття, апосіопесис61, епіфонемам, прокльони та всі інші, що відносяться до зворушування. Запам’ятай, по-четверте. Щодо ритмічної прози, то навіть порівняння, нарощування і міркування можуть також складатися з власних періодів.
Зрештою, частіше ці три названі способи і, передусім, нагромадження другорядних даних закінчуються найлагіднішими пневматиками63 або фразами, але треба підбирати слова звучні та вагомі. /62зв./