Про користолюбство
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
У Святому Письмі розповідається про те, як од-
ного разу пророк Єлисей зцілив від прокази сирійського воєначальника Неємана. З вдячності за зцілення Неєман запропонував пророку багаті дарунки, але той відмовився від них і відпустив його з миром. А Гієзій, учень пророка Єлисея, будучи мучимий користолюбством, таємно від свого вчителя поспішив за Неєманом і від імені Єлисея випросив у нього частину цих подарунків начебто для двох бідних учнів Єлисея. Гієзій думав, що Єлисей не довідається про його обман, але помилився. Єлисей засудив користолюбство, і проказа Неємана перейшла на Гієзія.
Приклад Гієзія показує, яке шкідливе для людини користолюбство. Воно, за словами апостола Павла, є корінь усього лихого (1 Тим. 6, 10). Сріблолюбство відволікає людей від служіння Богу. Господь Ісус Христос ясно сказав: “Не можете служити Богові й мамоні” (Мф. 6, 24).
Ці слова стосуються всіх людей, але перш за все – служителів вівтаря Божого. У наш час є чимало священнослужителів, які забувають про своє покликання служити Богу і бути знаряддям Його благодаті.
Користолюбство виганяє із серця страх Божий і штовхає користолюбця на всяку несправедливість і обман щодо ближнього. Той, хто не боїться Бога, забуває про Його всебачення, святість і правосуддя і заради наживи поводиться з ближнім беззаконно. Користолюбець дивиться на своїх ближніх і друзів як на засіб досягнення своєї користолюбної мети. У боротьбі за наживу користолюбець не гребує ніякими засобами – аж до вбивства та інших карних злочинів.
Зверніть увагу на деяких сучасних банкірів, комерсантів, бізнесменів, які залякують, обманюють, грабують і вбивають, забуваючи про те, що Бог усе бачить і свого часу віддасть кожному за його ділами. Як проказа Неємана перейшла на користолюбця Гієзія, так страждання скривджених, кров убитих і розорення пенсіонерів і убогих перейдуть на голови грабіжників і користолюбців.
Користолюбці, великі і малі, як правило, не бояться ні Бога, ні докорів сумління. Вони бояться тільки суду людського і всіляко намагаються, щоб не були викриті їхні таємні беззаконня. Удаючись до обману і всілякого роду хитрувань, вони з не меншими хитрістю і лукавством уміють ухилятися від покарання, ховаючи сліди своїх злочинів. Вони прикривають свої злі діяння ширмою законності.
Користолюбці, які встигають безкарно робити свої злі справи у земному житті, хай не сподіваються уникнути покарання за них у житті майбутньому, навіть якщо вони і не вірять у нього. Там кожен одержить за своїми ділами. Святе Письмо переконливо говорить: ні злодії, ні хижаки – Царства Божого не успадкують (1 Кор. 6, 9-10).
Браття і сестри! Користолюбство і багатство – різні речі. Можна бути багатим і некористолюбним. Святе Письмо наводить нам багато прикладів святих людей, які мали багатство. Одним з них є Авраам. Серед жон-мироносиць були багаті жінки, які служили Господу Ісусу Христу своїм майном. Історія знає численні приклади, коли багаті християни слугували бідним, незаможним людям, багато зробили для культури (будували храми, монастирі, служили розвитку мистецтва, залишили після себе добру пам’ять).
Людина, створена за образом і подобою Божою, за самою своєю природою тягнеться до життя, до краси. Не випадково її було поселено в раю. До цього раю людина постійно прагне душею і тілом. Але шлях до нього повинен бути праведним і святим.
Людина має тіло і повинна турбуватися про його життєдіяльність і здоров’я, але не за рахунок душі, не за рахунок Царства Божого, не за рахунок вічного життя. Благополучне земне життя християнина і користолюбство несумісні.
Будемо просити Бога, щоб Він не допустив нас до цього гріха, і всіляко намагатися не впустити в свою душу користолюбство.
Амінь!