Історія

 

Світильник він був, що горів і світив, Згорів полум яно для рідного люду, Бо ж нам всім іти до Небес висоти, — Дорогу ж Липківськиії освічувать буде!

Митрополит, першоієрарх Василь Липківський. Його безсмертний, вічний і праведний дух добрим, святим неспокоєм хвилює наші душі, закликаючи нас до великої ідеї волі, як державної, так, у першу чергу, церковної. Його безмежна любов до України, до її народу, до самостійної побожної долі може воскресити навіть замучене серце, завмерлу душу особливою пасхальною ласкою, в яку він безмежно вірив і якою полум`янів усе своє життя.

Його свята благовісницька вдача така могутня і така жива, що навіть після довгих десятиліть, які минули від дня його вічного спочинку, одвічним дзвоном безсмертної Святої Софії пробуджує нас, даруючи незбагненну і все-оживляючу весну.

Усі десять багатющих Господніх талантів вмістилися в одне людське серце славетного Українця, православного священномученика XX століття митрополита Василя Липківського.

Наші київські духовні навчальні заклади УПЦ — Київського Патріархату з моменту свого відродження почувалися у великому та святому обов`язку перед цією світлою особистістю великого святителя. Через те і ювілей, 75-та річниця від дня Всеукраїнського Православного Церковного Собору 1921 року, який заснував УАПЦ на чолі з митрополитом Василем, послужив нашому прагненню вшанувати цю велику Людину, Святителя та Патріота.

За рішенням Вчено`і Ради у стінах Київської Духовної Академії протягом ювілейного 1996 року були проведені читання на честь митрополита Василя Липківського. Розпочав цикл лекцій доповіддю про Святителя Липківського Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Ці читання особливо підкреслюють величне значення започаткування незалежної Церкви в Україні. Особливо важливі для молодої Генерації нашого духовенства та православного студентства ця пам`ять і ті уроки нашої церковної історії.

Віримо, що проведені заходи послужать нашому духовному зростанню та відданості великій і святій ідеї незалежної Православної Церкви в Україні. Усі ми, шанувальники Великого ієрарха та всіх, хто прислужився цій святій справі, значно поповнили свої знання тогочасної історії. Кожна зустріч супроводжувалася сердечною молитвою, якою ми, викладачі, студенти та вихованці Київської Духовної Академії і Київської Духовної Семінарії, благали Милостивого Бога, щоб упокоїв Він вічну і безсмертну душу Київського та Всеукраїнського святителя Василія. Кожна схвильована і палка душа сприйняла той образ його, великомученика-митрополита, який взоруватиме нам, нашому народу, нашій Україні на все безмежне майбуття у вічності. Вічна йому наша вдячна людська пам`ять!