XVI ст. – один з маєтків понад річкою Борщівкою - Воздвиженський грунт на “Теремцах“, знаходиться у посіданні київської Воздвиженської церкви; поява на українських землях у монастирських вотчинах каплиць, присвячених іконі Божої Матері “Живоносне Джерело“.
Перша третина XVII ст. – борщівська Василівська земля перебуває в руках настоятелів унійних церков св. Симеона та св. Василія Великого.
1638-1786 рр. – територія довкола церкви – вотчина Київського Братського Богоявленського училищного монастиря.
1640 р. – перша згадка про поселення на борщівських землях Братського монастиря - слобідку Борщівку.
Поч. 60-х рр. XVII ст. – здогадний час явлення Борщагівського образу Богородиці (за М.Петровим).
1657/1757 р. – запис про дарунок київським міщанином Іваном Боблевським напрестільної Євангелії.
XVII - поч.XVIII ст. – можливе існування в Борщівці-Борщагівці Братського монастиря каплиці “Живоносне Джерело“.
1732/33 рр. – орієнтовний час появи першої відомої церкви Живоносного Джерела у Борщагівці; призначення першого настоятеля о.Олексія Тимонова.
1741 р. – початок провадження записів у церковній метриці парафії.
1746 р. – закриття та запечатання першої церкви і приготування до зведення нової церкви.
1747 р. – звіт о.Олексія Тимонова про стан парохії; нараховувався 91 прихожанин.
Благословенна грамота митрополита Київського Рафаїла Заборовського на спорудження нової церкви у Борщагівці.
1757 р. – освячення нової церкви у Борщагівці (за М.Петровим).
1760 р. – перший іменний реєстр парафіян церкви Живоносного Джерела.
1767 р. – початок оселення у Борщагівці Братського монастиря болгар.
1770 р. – упокоєння о.Олексія Тимонова, з того року - тимчасова відсутність настоятеля.
1776-83 р. – парохування у Братській Борщагівці о.Микити Довгополова (Довгопола).
1777 р. – час першого засвідчення про чудотворну ікону Борщагівської Богородиці, про місцеву каплицю над колодязем та традицію щомісячного освячення вод.
1777-84 рр. – великі оновлювальні роботи у храмі заходами Пантелеймона Зарчинського; серед іншого – зведення каплиці над колодязем замість давньої.
1782 р. – перший детальний опис майна церкви у Братській Борщагівці.
1784-1831 рр. – настоятелювання у храмі о.Феодора Филиповського.
1786 р. – Братська Борщагівка переходить до державного скарбу.
1797 р. – перший відомий план Братської Борщагівки, на якому наявні будівлі церкви та дзвіниці.
1800 р. – чергове зведення “великої“ каплиці над колодязем.
1811 р. – спорудження нової дзвіниці.
1822 р. – прибудова двох бічних приділів; церква стала п’ятибанною.
1829 р. – перше засвідчення дивного “гудіння“ борщагівських дзвонів.
1831-39 рр. – настоятелювання протоієрея Іоана Стенжицького.
Друга третина ХІХ ст. – час найбільшої слави церкви Живоносного Джерела, як місця прощ.
1839-58 рр. – настоятелювання о.Феодора Сікорського-батька.
1847-48 рр. – великі ремонтні та опоряджувальні роботи на парафії, зокрема підмурування церкви та дзвіниці.
1849 р. – публікація о.Ф.Сікорським у “Киевских губернских ведомостях“ першого історико-краєзнавчого дослідження про Борщагівки.
Середина ХІХ ст. – замалювання Домініком Де ля Флізом Братської Борщагівки із місцевою церквою.
1856 р. – прокладення траси Києво-Берестейського шосе — початок зменшення кількості прочан до Братської Борщагівки.
1857 р. – розпис отцем Феодором Сікорським церкви.
1858-67 рр. – настоятелювання о.Лева Александровича.
1861 р. – наказ митрополита Арсенія про зведення нової церкви у Борщагівці.
1866-72 рр. – зведення сучасної церкви Живоносного Джерела.
1867-89 рр. – настоятелювання о.Феодора Сікорського-сина.
1872 р. – освячення новозбудованої церкви.
1889-90 р. – настоятелювання у Братській Борщагівці галицького емігранта, протоієрея Іоана Наумовича.
1890-1911 рр. – настоятелювання Якова Бортовського.
1893 р. – до парафії знову приписане село Михайлівська Борщагівка.
1902 р. – поява публікації історика Миколи Петрова “Братская Борщаговка. Исторический и бытовой очерк“, у якій велику увагу приділено нашій парафії.
1911-1935 р. – настоятелювання Миколи Бортовського.
1912 р. – спорудження нової будівлі двокласного училища.
1922-26 рр. – перебування парафії під омофором УАПЦ.
1936 р. – постанова президії Київради про закриття церкви.
Кінець 1941 р. – прихід на парафію Івана Коваленка, її відродження та поновлення відправ у церкві; вона починає іменуватися на честь Казанської ікони Божої Матері.
1941-1960 р. – настоятелювання о.Іоана Коваленка.
1968 р. – чергове “остаточне“ зачинення церкви.
1991 р. – затвердження статуту громади УАПЦ Казанської Ікони Божої Матері на Південній Борщагівці. Тимчасові відправи поблизу церкви.
1992 р. – ухвалення Радою народних депутатів району рішення про повернення церковної будівлі громаді УАПЦ та відповідне розпорядження І.Салія. Облаштування невеликої кімнатки для відправ. Перша Служба Божа в колишньому храмі.
1993 р. – внесено доповнення до статуту громади в зв’язку із підпорядкуванням УПЦ КП.
1996 р. – призначення о.Валерія Семанцо настоятелем парафії. Початок відродження церкви. Облаштування та початок відправ у нижньому храмі Казанської Ікони Божої Матері.
1998 р. – спорудження двох веж у східній частині храму із банями. Призначення оо.Богдана Тимошенка та Романа Музики другими священиками на парафії.
1999 р. – встановлення хрестів на східних вежах, дзвіниці та центральній бані церкви.
2002 р. – початок відправ у верхньому храмі Живоносного Джерела. Прихід на парафію протоієрея Фелікса Паймаша.