1. Павло, раб Божий, апостол же Iсуса Христа, за вiрою обраних Божих i пiзнанням iстини, що належить до благочестя, 2у надiї вiчного життя, яке обiцяв вірний у словi Бог ранiше вiкових часiв, 3а у свiй час явив Своє слово в проповiдi, довiренiй менi за велiнням Спасителя нашого, Бога, – 4Титові, iстинному синовi за спiльною вiрою: благодать, милiсть i мир вiд Бога Отця i Господа Iсуса Христа, Спасителя нашого.
5Для того я залишив тебе на Критi, щоб ти довершив недокiнчене i поставив у всiх мiстах пресвiтерiв, як я тобi наказував: 6коли хто непорочний, чоловiк однiєї жiнки, дiтей має вiрних, яких не докоряють у розпустi чи непокiрностi. 7Бо єпископ повинен бути бездоганний, як Божий управитель, не такий‚ що собі догоджає‚ не зухвалий, не гнiвливий, не п’яниця, не забiяка, не користолюбець, 8а гостинний, благолюбний, цнотливий, справедливий, побожний, стриманий, 9який дотримується правдивого слова, згiдно з вченням, щоб вiн мав силу й наставляти в здоровому вченнi, i викривати противникiв.
10Бо є багато непокiрних, марнословiв i обманщикiв, особливо з обрiзаних, 11яким треба затуляти вуста: вони розбещують цiлi доми, навчаючи чого не слiд, заради ганебної користи. 12З них же самих один вiршотворець сказав: “Критяни завжди неправдомовцi, злi звiрi, черева ледачi”. 13Свiдчення це справедливе. З цiєї причини викривай їх суворо, щоб вони були здоровi у вiрi, 14незважаючи на юдейськi байки i накази людей, якi вiдвертаються вiд iстини. 15Для чистих усе чисте; а для осквернених i невiрних немає нiчого чистого, але оскверненi i розум їхнiй‚ i совiсть. 16Вони говорять, що знають Бога, а дiлами вiдрiкаються, будучи огидними i нездатними нi до якого доброго дiла.
2. Ти ж говори те, що згiдне iз здоровим вченням: 2щоб старi чоловiки були пильнi, поважнi, доброчеснi, здоровi у вiрi, в любовi, в терпiннi; 3щоб старi жiнки також одягались як личить святим, не були обмовницями, не пiдневолювались пияцтву, вчили добра; 4щоб наставляли молодих любити чоловiкiв, любити дiтей, 5бути доброчесними, чистими, дбайливими про дiм, добрими, покiрними своїм чоловiкам, щоб не зневажалося слово Боже. 6Юнакiв також навчай бути доброчесними. 7У всьому показуй собою взiрець добрих дiл, у навчаннi чистоту, чесність, непошкодженiсть, 8слово здорове, недокiрливе, щоб противник був осоромлений, не маючи нiчого сказати про вас поганого. 9Рабiв навчай коритися своїм господарям, догоджати їм у всьому, не перечити, 10не красти, але виявляти всю добру вiрнiсть, щоб вони в усьому були прикрасою вчення Спасителя нашого Бога. 11Бо благодать Божа з’явилась, спасенна для всiх людей, 12яка вчить нас, щоб ми, вiдкинувши нечестя i мирськi похотi, цнотливо, праведно i побожно жили в нинiшньому вiцi, 13очiкуючи блаженного уповання i явлення слави великого Бога i Спасителя нашого Iсуса Христа, 14Який дав Себе за нас, щоб визволити нас вiд усякого беззаконня i очистити Собi людей обраних, ревних до добрих дiл.
15Це говори, наставляй i викривай зi всякою владою, щоб нiхто тобою не нехтував.
3. Hагадуй їм, щоб слухалися i корилися начальству i властям, були готовi на всяке добре дiло, 2нiкого не лихословили, були не сварливi, а тихi i виявляли всяку лагiднiсть до всiх людей. 3Бо i ми були колись нерозумними, непокiрними, обманутими, рабами похотей i рiзних розкошiв, жили в злобi та в заздрощах, були огидними, ненавидiли один одного. 4Коли ж з’явилися благодать i людинолюбство Спасителя нашого‚ Бога, 5Вiн спас нас не за дiла праведности, якi б ми вчинили, а з Своєї милости, через купiль вiдродження i оновлення Святим Духом, 6Якого щедро вилив на нас через Iсуса Христа Спасителя нашого, 7щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми за упованням стали спадкоємцями вiчного життя. 8Слово це вiрне; i я хочу, щоб ти пiдтверджував це, щоб тi, якi увiрували в Бога, дбали бути ревними до добрих дiл: це добре i корисне людям. 9Hерозумних же змагань‚ i родоводiв, i суперечок‚ і чвар про закон уникай, бо вони некориснi i марнi. 10Єретика‚ пiсля першого i другого напоумлення‚ цурайся, 11знаючи, що такий розбестився i грiшить, будучи самозасудженим. 12Коли пришлю до тебе Артема чи Тихика, поспiши прийти до мене в Hiкополь, бо я вирiшив провести там зиму. 13Законника Зину та Аполлоса потурбуйся вiдправити так, щоб у них нi в чому не було нестатку. 14Hехай i нашi вчаться дбати про добрi дiла, в задоволеннi необхiдних потреб, щоб не були безплiднi.
15Вiтають тебе всi, що перебувають зi мною. Вiтай тих, хто любить нас у вiрi. Благодать з усiма вами. Амiнь.