1. Павло, з волi Божої апостол Iсуса Христа, святим i вiрним у Христi Iсусi, якi перебувають в Ефесi: 2благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.
3Благословенний Бог i Отець Господа нашого Iсуса Христа, Який благословив нас у Христi всяким духовним благословенням у небесах, 4бо Вiн обрав нас у Ньому ранiше створення свiту, щоб ми були святi й непорочнi перед Hим у любовi, 5наперед призначивши усиновити нас Собi через Iсуса Христа, за благоволiнням Своєї волi, 6на похвалу слави благодатi Своєї, якою Вiн обдарував нас в Улюбленому, 7в Якому ми маємо вiдкуплення Кров’ю Його, прощення грiхiв через багатство благодатi Його, 8яку Вiн щедро дарував нам у всякiй премудростi i розумiннi, 9вiдкривши нам таїну волi Своєї, за Своїм благоволiнням, яке Вiн ранiш поклав у Hьому, 10в установлення повноти часiв, щоб усе небесне i земне з’єднати пiд главою Христом. 11У Hьому ми i стали спадкоємцями, бувши для того наперед призначеними за визначенням Того, Хто все творить за радою волi Своєї, 12щоб бути нам, якi ранiш уповали на Христа, на похвалу слави Його. 13У Hьому і ви, почувши слово iстини, благовiстя вашого спасiння, та увiрувавши в Hього, були вiдзначенi обiцяним Святим Духом, 14Який є запорукою спадщини нашої для вiдкуплення надбання Його, на похвалу слави Його.
15Тому i я, почувши про вашу вiру в Христа Iсуса i про любов до всiх святих, 16безперестанно дякую за вас Боговi, згадуючи вас у молитвах моїх, 17щоб Бог Господа нашого Iсуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудростi й одкровення для пiзнання Його 18i просвiтив очi серця вашого, щоб ви зрозумiли, в чому полягає надiя на Його покликання‚ i яке багатство славної спадщини Його для святих, 19i яка безмiрна велич могутности Його в нас, що вiрують за дiянням превеликої сили Його, 20якою Вiн дiяв у Христi, воскресивши Його з мертвих i посадивши праворуч Себе
на небесах, 21вище вiд усякого начальства‚ i влади, i сили, i панування, i всякого iменi, названого не тiльки в цьому вiцi, але i в майбутньому, 22i все пiдкорив пiд ноги Йому, i поставив Його вище за все, главою Церкви, 23яка є тiло Його, повнота Того, Хто наповнює все у всьому.
 
2. Iвас, мертвих через злочини i грiхи вашi, 2в яких ви колись жили за звичаями свiту цього, з волi князя пiднебесного, духа, що діє тепер в синах противлення, 3мiж якими i ми всi жили колись за нашими плотськими похотями, виконуючи бажання плотi й помислiв, та були за природою дiтьми гнiву, як i iншi, 4Бог, багатий милiстю з великої Своєї любови, якою нас полюбив, 5i нас, мертвих за злочини, оживотворив iз Христом, – благодаттю ви спасенi, – 6i воскресив iз Hим, i посадив на небесах у Христi Iсусi, 7щоб у майбутнiх вiках явити безмiрне багатство благодатi Своєї в благостi до нас у Христi Iсусi. 8Бо благодаттю ви спасенi через вiру, i це не вiд вас, це – Божий дар: 9не через дiла, щоб нiхто не хвалився. 10Бо ми – Його творiння, створенi у Христi Iсусi на добрi дiла, якi Бог наперед приготував‚ щоб ми виконували. 11Отже, пам’ятайте, що ви, колись язичники плоттю, яких називали необрiзаними так званi обрiзанi плотським обрiзанням, рукотворним, 12що ви були в той час без Христа вiдчуженими вiд громади iзраїльської, чужi завiтам обiтницi, не мали надiї i були безбожниками в свiтi, 13а тепер у Христi ви, що колись були далекими, стали близькими Кров’ю Христовою. 14Бо Вiн є мир наш, Який створив з обох одне i зруйнував перепону, яка стояла посерединi, 15скасувавши ворожнечу плоттю Своєю, а закон заповiдей вченням, щоб з двох створити в Собi Самому одну нову людину, вчинивши мир, 16i в єдиному тiлi примирити обох iз Богом хрестом, убивши ворожнечу на ньому. 17I, прийшовши, благовiстив мир вам, далеким i близьким, 18бо через Hього i тi й iншi маємо доступ до Отця в одному Духовi.
19Отже, ви вже не чужi i не пришельцi, а спiвгромадяни святим i свої Боговi, 20утвердженi на основi апостолiв i пророкiв, маючи нарiжним каменем Самого Iсуса Христа, 21на Якому вся будiвля, складаючись злагоджено, зростає в святий храм у Господi, 22на якому i ви будуєтесь Духом на оселю Божу.
 
3. Задля цього я, Павло, став в’язнем Iсуса Христа за вас‚ язичникiв. 2Як ви чули про дiяння благодатi Божої, даної менi для вас, 3бо одкровенням менi провiщена таїна (про що я ранiш написав вам коротко), 4тому ви, читаючи, можете збагнути моє розумiння таїни Христової, 5яка була провiщена людським синам минулих поколiнь, а нинi вiдкрита святим апостолам Його i пророкам Духом Святим, 6щоб i язичникам бути спiвспадкоємцями, якi становлять одне тiло, i спiвучасниками обiтницi Його у Христi Iсусi через благовiстування, 7служителем якого був i я за даром благодатi Божої, даної менi дiянням сили Його. 8Менi, найменшому з усiх святих, дано благодать цю – благовiстити язичникам недослiджуване багатство Христове 9i вiдкрити всiм, у чому полягає будiвництво таємницi, споконвiку утаєної в Бозi, Який усе створив Iсусом Христом, 10щоб нинi стала вiдомою через Церкву начальствам i владам на небесах рiзноманiтна премудрiсть Божа, 11за передвiчним призначенням, яке Вiн здiйснив у Христi Iсусi, Господi нашому, 12в Якому ми маємо дерзновення i надiйний доступ через вiру в Hього. 13Атому благаю вас не сумувати з приводу моїх заради вас скорбот, бо то є ваша слава.
14Для цього я схиляю колiна свої перед Отцем Господа нашого Iсуса Христа, 15вiд Якого iменується всякий рiд на небесах i на землi, 16щоб дав вам, за багатством слави Своєї, мiцно утвердитися Духом Його у внутрiшньому чоловiковi, 17вiрою вселитися Христовi в серця вашi, 18щоб ви, вкорiненi й утвердженi в любовi, могли зрозумiти з усiма святими, що є ширина‚ i довжина, i глибина, i висота, 19i зрозумiти любов Христову, яка перевищує розумiння, щоб вам сповнитися всiєю повнотою Божою.
20Атому, Хто силою, що дiє в нас, може створити незрiвнянно бiльше за те, чого ми просимо або про що помишляємо, 21слава в Церквi у Христi Iсусi i в усi роди повiк. Амiнь.
 
4. Отже, я, в’язень ради Господа, благаю вас поводитися гiдно звання, до якого ви покликанi, 2з усякою смиренномудрiстю й лагiднiстю та довготерпiнням, терплячи один одного з любов’ю, 3прагнучи зберiгати єднiсть духу в союзi миру. 4Одне тiло й один дух, як ви й покликанi в однiй надiї покликання вашого; 5один Господь, одна вiра, одне хрещення, 6один Бог i Отець усiх, Який над усiма, i через усiх, i в усiх нас. 7Кожному ж iз нас дана благодать у мiру дару Христового. 8Тому й сказано: “Пiднявшись на висоту, полонив полон i дав дари людям”. 9А“пiднявшись” що означає, як не те, що Вiн i сходив ранiше в пекельнi мiсця землi? 10Хто зiйшов, Той же i пiднявся вище всiх небес, щоб наповнити все. 11IВiн настановив одних апостолами, iнших пророками, iнших євангелістами, iнших пастирями та вчителями, 12на довершення святих, на дiло служiння, для створення Тiла Христового, 13аж доки всi прийдемо до єдности вiри й пiзнання Сина Божого, в мужа досконалого, до мiри зростання в нас повноти Христової; 14щоб ми не були більше дiтьми, якi вагаються i захоплюються всяким вiтром учення за людським лукавством i пiдступами хитрого зваблювання, 15а iстинною любов’ю всi зростали в Того, Який є глава Христос, 16з Якого все тiло, що складається i з’єднується всякими зв’язками, що взаємно скрiплюються, при дiї в свою чергу кожного члена, одержує прирiст для створення самого себе в любовi.
17Тому я кажу i заклинаю Господом, щоб ви бiльше не робили так, як роблять iншi народи через суєтнiсть розуму свого, 18будучи потьмаренi в розумi, вiдчуженi вiд життя Божого, через їхнє неуцтво та жорстокiсть серця їхнього. 19Вони, дiйшовши до бездушности, вiддалися розпустi так, що чинять усяку нечистоту з ненаситнiстю. 20Але ви не так пiзнали Христа; 21тому що ви чули про Hього i в Hьому навчились, – бо iстина в Iсусi, – 22вiдкинути колишнiй спосiб життя старої людини, яка зотлiває в спокусливих похотях, 23а обновитися духом розуму вашого 24i одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведностi i святостi iстини.
25Тому, вiдкинувши неправду, говорiть правду кожний ближньому своєму, бо ми члени один одному. 26Гнiваючись, не грiшiть: нехай сонце не заходить у гнiвi вашому; 27i не давайте мiсця дияволовi. 28Хто крав, бiльше не кради, а краще працюй, роблячи своїми руками корисне, щоб було з чого подавати тому, хто у злиднях. 29Hiяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тiльки добре для навчання у вiрi, щоб воно давало благодать тим, що слухають. 30Iне ображайте Святого Духа Божого, яким покладено на вас печать у день вiдкуплення. 31Усяке роздратування‚ i лютiсть, i гнiв, i крик, i лихослiв’я з усякою злобою нехай будуть знищенi у вас; 32а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як i Бог у Христi простив вам.
 
5. Отже, наслiдуйте Бога, як дiти улюбленi, 2i живiть у любовi, як i Христос полюбив нас i вiддав Себе за нас у приношення i жертву Боговi, на пахощi приємнi. 3Аблуд i всяка нечистота та користолюбство не повиннi навiть згадуватися у вас, як личить святим. 4Також лихослiв’я, i марнослiв’я, i кощунство не пристойнi вам, а, навпаки, подяка; 5бо знайте, що нiякий блудник‚ чи нечистий, чи користолюбець, який є iдолослужителем, не має спадку в Царствi Христа i Бога. 6Hехай нiхто не зваблює вас марними словами, бо за це приходить гнiв Божий на синiв непокiрних; 7отже, не будьте їхнiми спiльниками. 8Ви були колись темрявою, а тепер – свiтло в Господi: робiть, як дiти свiтла, 9бо плiд Духа є у всякiй добротi, праведностi та iстинi. 10Випробовуйте, що є угодне Боговi, 11i не берiть участи в неплiдних дiлах темряви, але викривайте. 12Бо про те, що вони роблять таємно, соромно i говорити. 13Все ж те, що викривається, стає явним вiд свiтла, бо все, що стає явним, є свiтло. 14Тому сказано: “Встань, сплячий, i воскресни з мертвих, i освiтить тебе Христос”.
15Отже, глядiть, робiть обережно, не як нерозумнi, а як мудрi, 16цiнуючи час, бо днi лукавi, 17отже, не будьте нерозсудливi, а пiзнавайте, що є воля Божа. 18Iне впивайтеся вином, вiд якого буває розпуста; а наповнюйтеся Духом, 19повчаючи самi себе псалмами та славословленнями i пiснеспiвами духовними, спiваючи i прославляючи в серцях ваших Господа, 20дякуючи завжди за все Боговi й Отцевi, в iм’я Господа нашого Iсуса Христа, 21пiдкоряючись один одному в страху Божому.
22Жiнки, корiться своїм чоловiкам, як Господевi, 23бо чоловiк є голова жiнки, як i Христос глава Церкви, i Вiн же Спаситель тiла. 24Але як Церква пiдкоряється Христу, так i жiнки своїм чоловiкам у всьому.
25Чоловiки, любiть своїх жiнок, як i Христос полюбив Церкву i вiддав Себе за неї, 26щоб освятити її, очистивши водяною купiллю через слова; 27щоб поставити її перед Собою славною Церквою, яка не має плями‚ чи вади, чи чогось подiбного, але щоб вона була свята i непорочна. 28Так повиннi чоловiки любити своїх жiнок, як свої тiла: хто любить свою жiнку, любить самого себе. 29Бо нiхто нiколи не мав ненависти до своєї плотi, а годує i грiє її, як i Господь Церкву, 30бо ми члени тiла Його, вiд плотi Його i вiд кісток Його. 31Тому залишить чоловiк батька свого i матiр i пристане до жiнки своєї‚ i будуть двоє одна плоть. 32Тайна ця велика; я говорю щодо Христа i Церкви. 33Отже, кожен iз вас нехай любить свою жiнку, як самого себе; а жiнка нехай боїться свого чоловiка.
 
6. Дiти, слухайтеся своїх батькiв у Господi, бо цього вимагає справедливiсть. 2“Шануй батька твого i матiр” – це перша заповiдь з обiтницею: 3“щоб тобi було добре i щоб був ти довголiтнiм на землi”. 4Iви, батьки, не роздратовуйте дiтей ваших, а виховуйте їх у вченнi i наставляннi Господньому.
5Раби, слухайтеся господарiв своїх у плотi зi страхом i трепетом, у простотi серця вашого, як Христа, 6не з показною тiльки прислужливiстю, як чоловiкоугодники, а як раби Христовi, виконуючи волю Божу вiд душі. 7Служiть щиро, як Господу, а не як людям, 8знаючи, що кожен одержить вiд Господа в мiру добра, яке вiн зробив, чи раб, чи вiльний. 9Iви, господарi, поводьтеся з ними так само, стримуючи суворiсть, знаючи, що i над вами самими i над ними є на небесах Господь, у Якого немає упереджености.
10Hарештi, браття мої, змiцнюйтесь Господом i могутнiстю сили Його. 11Одягнiться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощiв диявольських, 12бо наша боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтоправителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних. 13Для цього приймiть повну зброю Божу, щоб ви змогли протистояти в день злий i, все подолавши, вистояти. 14Отже, станьте, пiдперезавши стегна вашi iстиною‚ i зодягнувшись у броню праведности, 15i взувши ноги в готовнiсть благовiстити мир; 16а понад усе вiзьмiть щит вiри, яким зможете погасити всi розпеченi стрiли лукавого; 17i шолом спасiння вiзьмiть, i меч духовний, що є Слово Боже. 18Усякою молитвою i благанням молiться у будь-який час духом, i дбайте про це саме з повною постiйнiстю i благанням за всiх святих 19i за мене, щоб менi дано було слово устами моїми вiдкрито з дерзновенням звiщати таїну благовiстування, 20для якого я посол у кайданах, щоб я смiливо проповiдував, як менi належить.
21Ащоб i ви знали про мої обставини i дiла, про все сповiстить вам Тихик, улюблений брат i вiрний у Господi служитель, 22якого я i послав до вас для того самого, щоб ви довiдалися про нас i щоб вiн утiшив серця вашi.
23Мир браттям i любов з вiрою вiд Бога i Отця i Господа Iсуса Христа. 24Благодать з усiма, що незмiнно люблять Господа нашого Iсуса Христа. Амiнь.