1. Петро, апостол Ісуса Христа, пришельцям, розсіяним у Понті, Галатії, Каппадокії, Асії й Вифинії, 2обраним, за передбаченням Бога Отця і освяченням Духа, на послушання і окроплення Кров’ю Ісуса Христа: благодать вам і мир нехай примножаться.
3Благословен Бог i Отець Господа нашого Iсуса Христа, Який з великої Своєї милости вiдродив нас воскресінням Iсуса Христа з мертвих для живого уповання‚ 4для спадщини нетлiнної, чистої, нев’янучої, яка зберiгається на небесах для вас, 5яких сила Божа через вiру охороняє для спасiння, що готове вiдкритися в останнiй час. 6Цьому радiйте, посумувавши тепер трохи, якщо треба, вiд рiзних спокус, 7щоб випробувана вiра ваша виявилася коштовнiшою за золото, що гине, хоч i очищається вогнем, на похвалу i честь i славу під час об’явлення Iсуса Христа, 8Якого, не бачивши, любите, i в Якого вiруєте, хоч донині не бачили, і радієте радістю невимовною і преславною, 9досягаючи, нарештi, вiрою вашою спасiння душ. 10Цього-то спасiння стосувалися шукання i дослiдження пророкiв, якi провiщали про визначену вам благодать, 11дослiджуючи, на котрий чи на який час указував сущий в них Дух Христа, провiщаючи спочатку Христовi страждання i наступну за ними славу. 12Їм же було вiдкрито, що не їм самим, а нам служило те, що нинi проповiдане вам Духом Святим через благовiсникiв, посланих iз неба, у що бажають проникнути ангели.
13Тому, улюбленi, пiдперезавши стегна розуму вашого, пильнуючи, майте досконалу надiю на благодать, що подається вам у явленнi Iсуса Христа. 14Як слухнянi дiти, не потурайте похотям, що були в час вашого невiдання, 15але, за прикладом Святого, Який покликав вас, i самi будьте святi в усiх вчинках. 16Бо написано: “Будьте святi – Я бо святий”. 17Іякщо ви називаєте Отцем того, Який, не зважаючи на особу, судить кожного по дiлах, то зi страхом проводьте час мандрування вашого, 18знаючи, що не тлiнним срiблом або золотом визволенi ви вiд суєтного життя, переданого вам вiд батькiв, 19а дорогоцiнною Кров’ю Христа, як непорочного i чистого Агнця, 20призначеного ще ранiше створення свiту, але явленого останнiм часом для вас, 21що увiрували через Hього в Бога, Який воскресив Його з мертвих i дав Йому славу, щоб ви мали вiру i уповання на Бога.
22Послухом iстинi через Духа, очистивши душi вашi для нелицемiрного братолюбства, постiйно любiть один одного вiд чистого серця, 23як вiдродженi не вiд тлiнного насiння, а вiд нетлiнного, вiд Слова Бога Живого, Який перебуває повiк. 24Бо всяка плоть як трава, i всяка слава людська як цвiт на травi; як засохне трава, i цвiт її одпаде; 25Слово ж Господнє перебуває повiк; а це є те Слово, яке проповiдане вам.
2. Отже, вiдклавши всяку злобу, i всяке лукавство, i лицемiрство, i заздрiсть, i всяке лихослiв’я, 2як новонародженi немовлята, полюбiть чисте словесне молоко, щоб вiд нього вирости вам на спасiння; 3бо ви пiзнали, що благий Господь. 4Приступаючи до Hього, каменя живого, людьми вiдкинутого, а Богом обраного, коштовного, 5i самi, мов живе камiння, будуйте з себе дiм духовний, святе священство, щоб приносити духовнi жертви, приємнi Боговi, через Iсуса Христа. 6Бо сказано в Писаннi: “Ось Я кладу в Сионi камiнь нарiжний, обраний, дорогоцiнний; i вiруючий у Hього не осоромиться”. 7Отже, Вiн для вас, вiруючих, коштовнiсть, а для невiруючих камiнь, який вiдкинули будiвничi, але який став наріжним каменем, каменем спотикання i каменем спокуси, 8об який вони спотикаються, не пiдкоряючись слову, на що вони й призначенi були. 9Ави – рiд обраний, царствене священство, народ святий, люди вiдновлення, поставленi для того, щоб сповiщати чесноти Того, Хто покликав вас iз темряви у чудове Своє свiтло; 10колись не народ, а нинi народ Божий; колись непомилуванi, а нинi помилуванi. 11Улюбленi! Прошу вас, як пришельцiв i подорожніх, сторонитися тiлесних похотей, якi повстають проти душi, 12i провадити доброчесне життя ваше мiж язичниками, щоб вони за те, що лихословлять на вас, як злочинцiв, побачивши добрi дiла вашi, прославили Бога в день вiдвiдання. 13Отже, будьте покiрнi всякому людському начальству заради Господа: чи царевi‚ як верховнiй владi, 14чи правителям‚ як вiд Hього посланим для покарання злочинцiв i для похвали тим, хто робить добро, – 15бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, закривали вуста неуцтву нерозумних людей, – 16як вiльнi, не як тi, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божi. 17Усiх шануйте, братство любiть, Бога бiйтеся, царя поважайте.
18Слуги, корiться з усяким страхом господарям, не тiльки добрим i лагiдним, але й суворим, 19бо те угодне Боговi, коли хто, думаючи про Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо. 20Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? Аякщо, роблячи добро i страждаючи, ви терпите, це угодно Боговi. 21Бо ви до цього покликанi: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його. 22Вiн не вчинив нiякого грiха, i не було лукавства в устах Його. 23Коли Його лихословили, Вiн не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Суддi Праведному. 24Вiн грiхи нашi Сам вознiс тiлом Своїм на дерево, щоб ми, звiльнившись вiд грiхiв, жили для правди: ранами Його ви зцілилися. 25Бо ви були, як вiвцi заблукалі, що не мають пастиря, але нинi повернулись до Пастиря i Охоронця душ ваших.
3. Також i ви, жiнки, будьте покiрнi своїм чоловiкам, щоб деякі з них, якi хоч i не пiдкоряються слову, життям своїх жiнок без слова приєднувались, 2коли побачать ваше чисте, богобоязне життя. 3Hехай буде прикрасою вашою не зовнiшнє – заплiтання волосся, золоте вбрання або наряднiсть в одязi, 4а потаємна людина серця в нетлiннiй красi лагiдного i мовчазного духу, що дорогоцiнне перед Богом. 5Так колись i святi жiнки, покладаючи надiю на Бога, прикрашали себе, пiдкоряючись своїм чоловiкам. 6Так Сарра пiдкорялась Авраамовi, називаючи його господарем. Ви – дiти її, якщо робите добро i не лякаєтесь нiякого страху.
7Також i ви, чоловiки, поводьтеся розсудливо з жiнками, як немічному сосуду, вiддаючи їм честь‚ як спiвспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах.
8Iнарештi, будьте всi однодумнi, милостивi, братолюбні, милосердні, дружелюбнi, смиренномудрi; 9не платiть злом за зло або лихослiв’ям за лихослiв’я; а, навпаки, благословляйте, знаючи, що ви на це покликанi, щоб успадкувати благословення. 10Бо, хто хоче любити життя i бачити добрi днi, той нехай стримує язик свiй вiд зла i вуста свої вiд лукавих слiв; 11ухиляйся вiд зла i твори добро; шукай миру i прагни його, 12бо очi Господнi зверненi до праведних, i вуха Його – до молитви їхньої, а лице Господнє проти тих, хто чинить зло‚ щоб їх винищити iз землi. 13Iхто заподiє вам зло, якщо ви будете ревнителями доброго? 14Але коли ви i страждаєте за правду, ви блаженнi; а страху їхнього не бiйтеся i не тривожтеся.
15Господа Бога святiть у серцях ваших; завжди будьте готовi всiм, хто домагається вiд вас звiту про ваше уповання, дати вiдповiдь iз лагiднiстю i благоговiнням. 16Майте добру совiсть, щоб тим самим, за що лихословлять на вас, як злочинцiв, були осоромленi тi, якi ганьблять ваше добре життя в Христi. 17Бо коли на те воля Божа, то краще постраждати за добрi дiла, нiж за злi; 18тому що i Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за грiхи нашi, Праведник за неправедних, бувши умертвлений тiлом, але оживши Духом, 19Яким Вiн i тим духам, що перебували у темницi, зiйшовши, проповiдав, 20якi колись противилися Божому довготерпiнню, що очікувало їх за днiв Hоя, коли будувався ковчег, у якому небагато, тобто вiсiм душ, спаслося вiд води. 21Так i нас нинi‚ подiбно до цього образу, хрещення, не обмивання тiлесної нечистоти, а обіцяння Боговi доброї совiсти, спасає воскресінням Iсуса Христа, 22Який, зiйшовши на небо, перебуває праворуч Бога i Якому скорились ангели, i влади, i сили.
4. Отже, як Христос постраждав за нас тiлом, так i ви озбройтеся тiєю самою думкою; бо хто страждає тiлом, перестає грiшити, 2щоб останнiй час життя в тiлi жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою. 3Бо досить, що ви в минулому життi виконували волю язичникiв, перебуваючи в розпустi, похотях‚ мужолозтві, скотолозтві, помислах, пияцтвi, безчинному бенкетуваннi, хабарництвi й богомерзенних ідолослужiннях; 4тому вони й дивуються, що ви не берете участи з ними в цiй розпустi, i лихословлять на вас. 5Вони дадуть вiдповiдь Тому, Хто має судити живих i мертвих. 6Бо на це i мертвим благовiстилося, щоб вони, як люди, прийнявши суд людською плоттю, по-Божому жили духом. 7Автiм, близький усьому кiнець.
Отже, будьте розсудливi i пильнуйте в молитвах. 8Передусiм же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безлiч грiхiв. 9Будьте гостиннi один до одного без нарiкань. 10Служiть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрi домоправителi рiзноманітної благодатi Божої. 11Чи говорить хто, говори як слова Божi; чи хто служить, служи по силi, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Iсусом Христом. Йому ж слава i влада на віки віків. Амiнь.
12Улюбленi! Вогняної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, нiби пригоди для вас чужої, 13оскiльки ви берете участь у стражданнях Христових, радійте, щоб i в з’явлення слави Його ви зрадiли i звеселились. 14Якщо лихословлять вас за iм’я Христове, то ви блаженнi, бо Дух слави i Дух Божий спочиває на вас. Тими Вiн ганьбиться, а вами прославляється. 15Тiльки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодiй, чи злочинець, або як той, хто зазiхає на чуже; 16а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю. 17Бо час розпочатися судовi з дому Божого; а якщо перше почнеться з нас, то який кiнець тих, хто противиться Євангелiю Божому? 18Iякщо праведник ледве спасається, то нечестивий i грiшний де з’явиться? 19Тому i тi, що страждають з волi Божої, нехай вiддадуть Йому, як вiрному Творцевi, душi свої, роблячи добро.
5. Пастирiв ваших благаю я, спiвпастир, i свiдок страждань Христових‚ i спiвучасник слави, що має вiдкритися: 2пасiть Боже стадо, яке у вас, доглядаючи його не примусово, а охоче i Боговгодно не для ганебної користи, а щиро; 3i не пануючи над спадщиною Божою, а подаючи приклад стадовi; 4i коли з’явиться Пастиреначальник, ви одержите нев’янучий вiнець слави. 5Також i молодшi, будьте покiрнi пастирям; а всi, покоряючись один одному, одягнiться у смиренномудрiсть, бо Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать.
6Отже, смирiться пiд мiцною рукою Божою, щоб пiднiс вас свого часу. 7Усi турботи вашi покладiть на Hього, бо Вiн пiклується про вас. 8Будьте тверезi, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, i шукає, кого б пожерти. 9Станьте проти нього мiцною вiрою, знаючи, що такi самi страждання трапляються i з вашими браттями у свiтi. 10Бог же всякої благодатi, Який покликав нас до вiчної слави Своєї у Христi Iсусi, Сам при короткочасному стражданнi вашому нехай удосконалить вас, нехай утвердить, нехай змiцнить i нехай зробить непохитними. 11Йому слава й держава на віки віків. Амiнь.
12Це коротко написав я вам через Силуана, вiрного, як гадаю, вашого брата, щоб упевнити вас, утiшаючи i засвiдчуючи, що це iстинна благодать Божа, в якiй ви перебуваєте.
13Вiтає вас обрана, як i ви, церква у Вавилонi i Марк, син мiй. 14Вiтайте один одного цiлуванням любови. Мир вам усiм у Христi Iсусi. Амiнь.