І було після семи днів, я бачив уночі сон: 2ось, піднявся вітер з моря, щоб збурити всі хвилі його. 3Я дивився, і ось, вийшов кріпкий муж з воїнством небесним, і куди б він не повертав лице своє, щоб глянути, все тремтіло, що виднілося під ним; 4і куди б не виходив голос з уст його, загорялися всі, які чули голос його, подібно до того, як тане віск, коли відчує вогонь. 5І після цього бачив я: ось, зібралася безліч людей, яким не було числа, від чотирьох вітрів небесних, щоб перебороти цього мужа, який піднявся з моря. 6Бачив я, і ось, він виліпив собі велику гору і злетів на неї. 7Я намагався побачити ту країну або місце, звідки виліплена була ця гора, але не міг. 8Після цього бачив я, що всі, які зібралися перемогти його, дуже злякалися й, однак же, насмілилися воювати. 9Він же, коли побачив поривання безлічі, яка йшла, не підняв руки своєї, ні списа не тримав, і ніякої зброї військової; 10але тільки, як я бачив, він випускав з уст своїх ніби подув вогню і з губ своїх – ніби подих полум’я і з язика свого пускав іскри і бурі, і все це змішалося разом: і подув вогню і подих полум’я і сильна буря. 11І стрімко напав він на цю безліч, яка приготувалася воювати, і спалив усіх, так що нічого не видно було з незліченної безлічі, крім пороху, і тільки був запах від диму; побачив я це, і настрашився. 12Після цього я бачив того мужа, що сходив з гори і закликав до себе іншу безліч, мирну. 13І багато хто приступав до нього, деякі з лицями веселими, а деякі із сумними, деякі були зв’язані, деяких приносили, – і я знеміг від великого страху, прокинувся і сказав: 14Ти від початку показав рабові Твоєму чудеса ці і судив мене достойним, щоб прийняти молитву мою; 15покажи ж мені і значення сну цього, 16тому що, як я розумію розумом моїм, горе тим, які залишені будуть до тих днів, а ще більше горе тим, які не залишені. 17Бо ті, які не залишені, були сумні. 18Тепер я розумію, що те, що відкладено на останні дні, зустріне їх, але і тих, які залишені. 19Тому вони прийшли у великі небезпеки і великі утруднення, як показують ці сни. 20Але легше тому, хто знаходиться у небезпеці, перетерпіти це, ніж перейти, подібно до хмари, із світу цього і не бачити того, що буде в останні часи. Він відповів мені і сказав: 21І значення видіння Я скажу тобі, і про що ти говорив, відкрию тобі. 22Оскільки ти говорив про тих, які залишені, то ось пояснення: 23хто витримає небезпеку у той час, той зберіг себе, а ті, які впадуть у небезпеку, це ті, які мають діла і віру у Всемогутнього. 24Отже, знай, що ті, які залишені, блаженніші за померлих. 25Ось пояснення видіння: оскільки ти бачив мужа, який виходив із середини моря, 26це той, якого Всевишній зберігає багато часів, який самим собою визволить творіння Своє й управить тих, які залишені. 27А що ти бачив ніби вітер, вогонь і бурю, які виходили із уст його, 28і що він не тримав ні списа і ніякої військової зброї, але спрямування його уразило безліч, яка прийшла, щоб перемогти його, то ось пояснення: 29ось, настають дні, коли Всевишній почне спасати тих, які на землі, 30і приведе у здивування тих, що живуть на землі. 31І будуть починати війни одні проти одних, місто проти міста, одне місце проти іншого, народ проти народу, царство проти царства. 32Коли це буде і з’являться знамення, які Я показав тобі раніше, тоді відкриється Син Мій, Якого ти бачив, як мужа, який сходить. 33І коли всі народи почують голос Його, кожен облишить війну у своїй власній країні, яку вони мають між собою. 34І збереться в одне зібрання безліч незліченна, ніби бажаючи йти і перемогти Його. 35Він же стане на верху гори Сион. 36І Сион прийде і покажеться усім приготований і влаштований, як ти бачив гору, виліплену без рук. 37Син же Мій викриє нечестя, винайдені цими народами, які своїми злими помислами наблизили бурю і муки, якими вони почнуть мучитися, 38і які подібні до вогню; і Він знищить їх без великих зусиль законом, який подібний до вогню. 39А що ти бачив, що Він збирав до себе іншу, мирну громаду: 40це десять колін, які відведені були полоненими з землі своєї у дні царя Осії, якого відвів у полон Салманассар, цар Ассирійський, і перевів їх за ріку, і переведені були у землю іншу. 41Вони ж поклали у раді своїй, щоб залишити безліч язичників і вирушити у далеку країну, де ніколи не жив рід людський, 42щоб там дотримуватися законів своїх, яких вони не дотримувалися у країні своїй. 43Тісними входами підійшли вони до ріки Євфрату; 44бо Всевишній створив тоді для них чудеса і зупинив жили ріки, доки вони проходили; 45бо через цю країну йшли вони довго, півтора року; ця країна називається Арсареф. 46Там жили вони до останнього часу. І нині, коли вони почнуть приходити, 47Всевишній знову зупинить жили ріки, щоб вони могли пройти; тому ти бачив безліч мирну. 48Але ті, які залишені від народу твого, це ті, які знаходяться всередині меж Моїх. 49Бо, коли Він почне знищувати безліч народів, які зібралися разом, Він захистить народ Свій, який залишиться. 50І тоді покаже їм безліч чудес. 51Я сказав: Владико Господи! Поясни мені це, для чого бачив я мужа, який виходив із середини моря? 52І Він сказав мені: як не можеш ти дослідити і пізнати того, що у глибині моря, так ніхто не може на землі бачити Сина Мого, ні тих, які з Ним, хіба тільки під час дня Його. 53Ось тлумачення сну, який ти бачив і яким ти один тут просвічений. 54Ти залишив діла твої і вправлявся у законі Моєму, і знайшов його, 55бо життя твоє ти влаштував у мудрості і розсудливість назвав твоєю матір’ю. 56Тому Я показав тобі винагороди у Всевишнього: після трьох днів Я покажу тобі інше і відкрию тобі важливе і дивне. 57Тоді я пішов і вийшов у поле, багато славлячи і дякуючи Всевишньому за чудеса, які Він звершував часами, 58і що Він управляє теперішнім і тим, що відбудеться в часі, – і там я сидів три дні.