Коли лев говорив до орла ці слова, я побачив, 2що не з’являлася більше голова, яка залишалася разом з чотирма крилами, які перейшли до неї і піднімалися, щоб царювати, але царство яких було слабке і повне збурювань. 3І я бачив, і ось вони зникли, і все тіло орла згорало, і жахнулася земля, і я від тривоги, несамовитости розуму і від великого страху прокинувся і сказав духу моєму: 4ось, ти заподіяв мені це тим, що випробовуєш путі Всевишнього. 5Ось, я ще тремчу серцем і дуже знеміг духом моїм, і немає у мені ніскільки сили від великого страху, яким я уражений у цю ніч. 6Отже, нині я помолюся Всевишньому, щоб Він укріпив мене до кінця. 7І сказав я: Владико Господи! якщо я знайшов благодать перед очима Твоїми, якщо Ти знайшов мене праведним перед багатьма, і якщо молитва моя справді зійшла перед лице Твоє, 8укріпи мене і покажи мені, рабові Твоєму, значення цього страшного видіння, щоб цілком заспокоїти душу мою: 9бо Ти судив мене гідним, щоб показати мені останні часи. І Він сказав мені: 10таке значення видіння цього: 11орел, якого ти бачив, що піднімався від моря, є царство, показане у видінні Даниїлові, братові твоєму; 12але йому не було пояснено те, що нині Я пояснюю тобі. 13Ось, приходять дні, коли постане на землі царство більш страшне, ніж усі царства, які були раніше нього. 14У ньому будуть царювати, один після одного, дванадцять царів. 15Другий з них почне царювати, і утримає владу більш тривалий час, ніж інші дванадцять. 16Таке значення дванадцяти крил, бачених тобою. 17А що ти чув голос, який говорив, що виходив не від голів орла, але зсередини тіла його, 18це означає, що після часу того царства відбудуться чималі чвари, і царство буде піддане небезпеці падіння; але воно не впаде тоді і відновиться у первісному стані своєму. 19А що ти бачив вісім малих підкрильних пер, з’єднаних із крилами, це означає, 20що постануть у царстві вісім царів, часи яких будуть легкі і роки швидкоплинні, і два з них загинуть. 21Коли буде наближатися середній час, чотири збережуться до того часу, коли буде близький кінець його; а два збережуться до кінця. 22А що ти бачив три голови, які спочивають, це означає, 23що в останні дні царства Всевишній воздвигне три царства і підкорить їм багато інших, і вони будуть володарювати над землею і жителями її 24з більшим утиском, ніж усі, що були раніше; тому вони і названі головами орла, 25бо саме вони довершать беззаконня його і покладуть кінець йому. 26А що ти бачив, що велика голова не з’являлася більше, це означає, що один з царів помре на постелі своїй, втім, з муками, 27а двох інших пожере меч; 28меч одного пожере того, який з ним, але і він з часом помре від меча. 29А що ти бачив, два підкрильних пера перейшли на голову, яка знаходиться з правого боку, 30це ті, яких Всевишній зберіг до кінця царства, тобто царство убоге і сповнене занепокоєнь. 31Лев, якого ти бачив, як він піднявся з лісу і рикав, який говорив до орла й викривав його у неправдах його всіма словами його, які ти чув, 32це – Помазаник, збережений Всевишнім до кінця проти них і нечестя їх, Який викриє їх і представить перед ними утиски їх. 33Він поставить їх на суд живих і, викривши їх, покарає їх. 34Він з милосердя визволить залишок народу Мого, тих, які збереглися у межах Моїх, і обрадує їх, доки не прийде кінець, день суду, про який Я сказав тобі на початку. 35Такий сон, бачений тобою, і таке значення його. 36Ти один був достойний знати цю таємницю Всевишнього. 37Усе це, бачене тобою, напиши у книзі і поклади у потаємному місці; 38і навчи цього мудрих з народу твого, яких серц`я в`изнаєш здатними прийняти і зберігати ці таємниці. 39А ти пробудь тут ще сім днів, щоб тобі показано було, що Всевишньому вгодно буде показати тобі. І відійшов від мене.
40Коли після закінчення семи днів весь народ почув, що я не повернувся у місто, зібралися всі від малого до великого і, прийшовши до мене, говорили мені: 41чим згрішили ми проти тебе? І чим скривдили тебе, що ти, залишивши нас, сидиш на цьому місці? 42Ти один із усього народу залишився нам, як гроно від винограду, як світильник у темному місці і як пристань і корабель, урятований від бурі. 43Невже мало бід, що сталися з нами? 44Якщо ти залишиш нас, то краще було б для нас згоріти, коли горів Сион. 45Бо ми не кращі за тих, які померли там. І плакали вони з голосним воланням. Відповідаючи їм, я сказав: 46надійся, Ізраїлю, і не тужи, доме Якова; 47бо пам’ятає про вас Всевишній, і Кріпкий не забув вас у напасті. 48І я не залишив вас і не пішов від вас, але прийшов на це місце, щоб помолитися за розорений Сион і просити милосердя приниженій святині вашій. 49Тепер ідіть кожен у дім свій, і я прийду до вас після цих днів. 50І пішов народ, як я сказав йому, у місто, 51а я залишався у полі протягом семи днів, як повелено мені, і годувався у ті дні тільки квітами польовими, і трава була мені їжею.