Він відповів мені і сказав: цей вік Всевишній створив для багатьох, а майбутній для небагатьох. 2Скажу тобі, Ездро, подобу. Як коли запитаєш землю, вона скаже тобі, що дає дуже багато речовини, з якої робляться глиняні речі, а не багато пороху, з якого буває золото, так і діла нинішнього віку. 3Багато хто створений, але небагато спасеться. 4Я відповів і сказав: душ`е! пожери сенс і поглинь мудрість. 5Бо ти обіцяла слухати, і побажала пророкувати, а тобі дано час тільки, щоб жити. 6О, Господи! невже Ти не дозволиш рабу Твоєму, щоб ми молилися перед Тобою про дарування серцю нашому сімені й розуму обробляти, щоб народився плід, яким міг би жити всякий розтлінний, хто буде носити ім’я людини? 7Ти єдиний, і ми єдине творіння рук Твоїх, як сказав Ти. 8І як же нині в утробі материнській утворюється тіло, і Ти даєш члени, як зберігається Твоє творіння у вогні й воді, і як дев’ять місяців терпить у собі Твоє ж створіння Твою твар, яка у ньому створена? 9І те, що зберігає, і те, що зберігається, і те й інше зберігаються, й утроба матері у свій час віддає те збережене, що у ній виросло. 10Ти повелів із самих членів, тобто із сосків, давати молоко, плід сосків, 11нехай годується створене до деякого часу, а після передаси його Твоєму милосердю. 12Ти виховав його Твоєю правдою, навчив його Твого закону, настановив його Твоїм розумом, 13і умертвиш його, як Твоє творіння, і знову оживиш, як Твоє діло. 14Якщо Ти погубиш створене з таким піклуванням, то повелінню Твоєму легко влаштувати, щоб і зберігалося те, що було створено. 15І нині, Господи, я скажу: про всяку людину Ти більше знаєш; але скажу про народ Твій, за який уболіваю, 16про спадщину Твою, за яку проливаю сльози, про Ізраїля, за якого болію серцем, про Якова, про якого тужу. 17Почну молитися перед Тобою за себе і за них, бо бачу гріхопадіння нас, які живуть на землі. 18Але я чув, що скоро прийде Суддя. 19Тому почуй мій голос, прислухайся до слів моїх, і я буду говорити перед Тобою. [Початок слів Ездри, перш ніж він був узятий.] 20Я сказав: Господи, що живеш вічно, Якого очі звернені на піднесене і небесне, 21Якого престіл неоціненний і слава незбагненна, Якому з трепетом предстоять воїнства ангелів, що служать у вітрі і вогні, Якого слово істинне і глаголи непорушні, 22повеління сильне і правління страшне, Якого погляд висушує безодні, гнів розплавляє гори й істина перебуває повік! 23Почуй молитву раба Твого, і послухай моління створіння Твого. 24Доки живу, буду говорити, і доки розумію, буду відповідати. Не дивися на гріхи народу Твого, але на тих, які Тобі в істині служать; 25не звертай уваги на нечестиві діла язичників, але на тих, які завіти Твої зберегли серед бід; 26не помишляй про тих, які перед Тобою неправдиво чинили, але пом’яни тих, які, з волі Твоєї, пізнали страх; 27не погубляй тих, які жили, як тварини, але споглянь на тих, які ясно навчали закону Твого; 28не прогнівайся на тих, які визнані гіршими за звірів; 29але полюби тих, які завжди надіються на правду Твою і славу. 30Бо ми і батьки наші на такі хвороби страждаємо; 31а Ти, заради нас – грішних, назвешся милосердим. 32Якщо Ти побажаєш помилувати нас, то назвешся милосердим, тому що ми не маємо діл правди. 33Праведники ж, у яких багато діл придбано, за власні діла одержать винагороду. 34Щ`о є людина, щоб Ти гнівався на неї, і рід розтлінний, щоб Ти стільки засмучувався ним? 35Воістину, немає нікого з народжених, хто не вчинив би нечестиво, і з тих, які сповідують Тебе, немає нікого, хто не згрішив би. 36У тім-то і звіститься правда Твоя і благість Твоя, Господи, коли помилуєш тих, які не мають сутности добрих діл. 37Він відповів мені і сказав: справедливо ти сказав дещо, і за словами твоїми так і буде. 38Бо істинно не помишляю Я про діла тих створінь, які згрішили, раніше смерти, раніше суду, раніше загибелі; 39але насолоджуюся подвигами праведних, і згадую, як вони подорожували, як спасалися і намагалися заслужити нагороду. 40Як сказав Я, так і є. 41Як хлібороб сіє на землі багато насіння і садить багато рослин, але не все посіяне збережеться з часом, і не все посаджене укоріниться, так і ті, які посіяні у віці цьому, не усі спасуться. 42Я відповів і сказав: якщо я знайшов благодать, то буду говорити. 43Як насіння хлібороба, якщо не зійде, або не прийме вчасно дощу Твого, або пошкодиться від надміру дощів, гине: 44так і людина, створена руками Твоїми, – і Ти називаєшся її первообразом, тому що Ти подібний до неї, для якої створив усе і яку Ти уподібнив до насіння хлібороба. 45Не гнівайся на нас, але пощади народ Твій і помилуй спадщину Твою, – а Ти милосердий до створіння Твого. 46Він відповів мені і сказав: теперішнє теперішнім і майбутнє майбутнім. 47Багато чого не вистачає тобі, щоб ти міг полюбити створіння Моє більше за Мене, хоч Я часто наближався до тебе самого, а до неправедних ніколи. 48Але й у тім дивний ти перед Всевишнім, 49що смирив себе, як пристойно тобі, і не судив про себе так, щоб багато славитися між праведними. 50Многі і гіркі біди спіткають тих, які населяють вік, останнім часом, тому що вони ходили у великій гордині. 51А ти дбай про себе, і подібним до тебе шукай слави; 52бо вам відкритий рай, насаджене дерево життя, призначений майбутній час, готовий достаток, побудоване місто, приготований спокій, довершена благість і довершена премудрість. 53Корінь зла запечатаний від вас, неміч і тління сховані від вас, і розтління біжить у пекло в забуття. 54Минули хвороби, і наприкінці показався скарб безсмертя. 55Не намагайся більше дізнатися про безліч загиблих. 56Бо вони, одержавши свободу, знехтували Всевишнього, зневажили закон Його і залишили путі Його, 57а ще і праведних Його потоптали, 58і говорили у серці своєму: “немає Бога”, хоч і знали, що вони смертні. 59Як на вас очікує те, про що сказано раніше, так і їх – спрага і муки, які приготовані. Бог не хотів погубити людину, 60але самі створені знеславили ім’я Того, Хто створив їх, і були невдячними до Того, Хто наперед уготував їм життя. 61Тому суд Мій нині наближається, – 62про що Я не всім відкрив, а тільки тобі і небагатьом, до тебе подібним. Я відповів і сказав: 63ось нині, Господи, Ти показав мені безліч знамень, які Ти почнеш творити при кончині, але не показав, у який час.