Про знамення: ось, настануть дні, в які багато хто з тих, що живуть на землі, які володіють віданням, будуть захоплені, і шлях істини сховається, і вселенна збідніє вірою, 2і примножиться неправда, яку тепер ти бачиш і про яку здавна чув. 3І буде, що країна, яку ти тепер бачиш панівною, піддасться спустошенню. 4А якщо Всевишній дасть тобі дожити, то побачиш, що після третьої труби раптово засяє серед ночі сонце і місяць тричі на день; 5і з дерева буде капати кров, камінь подасть голос свій, і народи похитнуться. 6Тоді буде царювати той, якого ті, що живуть на землі, не очікують, і птахи перелетять на інші місця. 7Море Содомське вивергне риб, буде подавати вночі голос, невідомий для багатьох; однак же усі почують голос його. 8Буде сум’яття у багатьох місцях, часто буде посилатися з неба вогонь; дикі звірі перемінять місця свої, і нечисті жінки будуть народжувати чудовиськ. 9Солодкі води зробляться солоними, і всі друзі повстануть одне проти одного; тоді сховається розум, і розуміння відійде у своє сховище. 10Багато хто буде шукати його, але не знайде, і збільшиться на землі неправда і нестриманість. 11Одна область буде запитувати іншу сусідню: “чи не проходила по тобі правда, яка робить праведним?” І та скаже: “ні”. 12Люди у той час будуть сподіватися, і не досягнуть бажаного, будуть трудитися, і не управляться путі їхні. 13Про ці знамення мені дозволено сказати тобі, і якщо знову помолишся і поплачеш, як тепер, і попостишся сім днів, то почуєш ще більше за те. 14І я отямився, і тіло моє сильно тремтіло, і душа моя знемогла, ніби зникала. 15Але ангел, який прийшов до мене, підтримав мене й укріпив мене, і поставив на ноги. 16І було, у другу ніч прийшов до мене Салафиїл, вождь народу, і запитав мене: де ти був, і від чого лице твоє таке сумне? 17Хіба не знаєш, що тобі довірений Ізраїль у країні переселення його? 18Отже, встань і споживи хліба, і не залишай нас, як пастир свого стада, у руках лукавих вовків. 19Тоді сказав я йому: відійди від мене, і не наближайся до мене. І він, почувши це, відійшов від мене. 20А я сім днів постився, стогнучи і плачучи, як повелів мені ангел Уриїл. 21І після семи днів помисли серця мого знову були для мене вкрай обтяжливими; 22але душа моя отримала дух розуміння, і я знову почав говорити перед Всевишнім 23і сказав: о, Владико Господи! Ти з усіх лісів на землі і з усіх дерев на ній обрав тільки одну виноградну лозу; 24Ти з усього кола земного обрав Собі одну печеру, і з усіх квітів у вселенній Ти обрав Собі одну лілею; 25Ти з усіх безодень морських наповнив для Себе одне джерело, а з усіх побудованих міст освятив для Себе один Сион. 26З усіх створених птахів Ти найменував для Себе одну голубицю, і з усіх створених тварин Ти обрав Собі одну вівцю; 27із усіх численних народів Ти придбав Собі один народ, і полюбив його, дав йому закон довершений. 28Але нині, Господи, чому ж Ти віддав одного багатьом, і на одному корені Ти насадив інші паростки і розсіяв Твій єдиний народ між багатьма народами? 29І потоптали його супротивники, які обітницям Твоїм і завітам Твоїм не вірували. 30І якщо вже Ти сильно зненавидів народ Твій, те нехай би він Твоїми руками карався.
31Коли я промовляв слова ці, посланий був до мене ангел, який приходив до мене раніше уночі, 32і сказав мені: послухай мене, і я навчу тебе; слухай мене, і я скажу тобі ще більше. 33Говори, сказав я, господарю мій. І він сказав мені: ти занадто далеко зайшов допитливістю розуму твого про Ізраїль; невже ти більше любиш його, ніж Той, Який створив його? 34Ні, господарю мій, відповів я, але говорив від великої скорботи. Нутрощі мої мучать мене весь час, коли я намагаюся осягнути шлях Всевишнього і зрозуміти хоч частину суду Його. 35Він відповів: не можеш. Чому ж, господарю мій? – запитав я. Краще б я не народився, й утроба материнська зробилася для мене гробом, ніж бачити гноблення Якова і виснаження роду Ізраїльського. 36І він сказав мені: обчисли мені те, що ще не прийшло, і збери мені розсіяні краплі, й оживи засохлі квіти; 37відкрий закриті сховища і виведи мені закриті у них вітри, і покажи мені образ голосу: і тоді я покажу тобі те, що ти намагаєшся бачити. 38Владико Господи! – відповів я, – хто може знати це, хіба тільки той, хто не живе з людьми? 39А я безумний, і як можу говорити про те, про що Ти запитав мене? 40Тоді Він сказав мені: як ти не можеш зробити нічого зі сказаного, так не можеш пізнати провидіння Мого, ні межі любови, яку обіцяв Я народу. – 41Але ось, Господи, Ти близький до тих, які наближаються до кінця, і що будуть робити ті, які раніше мене були, або ми, або які після нас будуть? 42Він сказав мені: до вінця уподібню я суд Мій; як немає запізнення останніх, так і прискорення перших. 43Відповів я і сказав: чи не міг би Ти з’єднати в єдине як тих, які створені були раніше, так і тих, які існують і які будуть, щоб скоріше оголосити їм суд Твій? 44Він відповів мені: не може прискорити творіння Творця свого, ні вік цей не може вмістити у собі всіх разом, які повинні бути створені. 45І сказав я: як же Ти сказав рабу Твоєму, що Ти дав життя створеному творінню вкупі, і однак творіння витримало це; тому могли б понести і ті, що нині існують, вкупі. 46Він сказав мені: запитай жінку, і скажи їй: “якщо ти народжуєш десять, то чому народжуєш за часом?”, і проси її, щоб вона народила десять разом. 47Я ж сказав Йому: неможливо це, але має бути за часом. 48Тоді Він сказав мені: і Я дав надрам землі здатність посіяне на ній вирощувати за часом. 49Як немовля не може робити того, що властиво старцям, так Я упорядкував створений Мною вік. 50Тоді я запитав Його і сказав: коли Ти відкрив мені путь, то дозволь мені сказати Тобі: мати наша, про яку Ти говорив мені, чи молода ще, чи наближається до старости? 51Запитай про це ту, яка народжує, і вона скаже тобі. 52Скажи їй: “чому народжені тобою нині не подібні до тих, які народжені були колись, але менші за них на зріст?” 53І вона скаже тобі: “одні народжені мною у міцності молодої сили, а інші народжені на старість, коли утроба почала втрачати свою силу”. 54Розміркуй же ти: ви тепер менші за станом, ніж ті, які були перед вами; 55і ті, які після вас народяться, будуть ще менші за вас, тому що творіння уже постаріло, і сила юнака уже минула. 56І сказав я: якщо я придбав благовоління перед очима Твоїми, покажи рабові Твоєму, через кого Ти відвідуєш творіння Твоє?