Братам юдеям у Єгипті – радуватися; брати юдеї у Єрусалимі й у всій країні юдейській бажають щасливого миру. 2Нехай благодіє вам Бог і нехай пом’яне завіт Свій з вірними рабами Своїми: Авраамом, Ісааком і Яковом! 3Нехай дасть усім вам серце, щоб шанувати Його і виконувати волю Його всім серцем і всією душею! 4Нехай відкриє серце ваше для закону Його і велінь і дарує мир! 5Нехай почують моління ваші і нехай буде милостивий до вас, і нехай не залишить вас під час біди! 6Так нині тут ми молимося за вас.
7У царювання Димитрія, у сто шістдесят дев’ятому році, ми, юдеї, писали до вас у скорботі і стражданнях, які спіткали нас у ті роки, як відійшов Іасон і співумисники його від святої землі і царства. 8Вони спалили ворота і пролили невинну кров. Тоді ми молилися Господу і були почуті, і приносили жертву і семидал, і запалювали світильники, і покладали хліби. 9І нині звершуйте свято кущів у місяці Хаслеві.
10У сто вісімдесят восьмому році, живучи в Єрусалимі й у Юдеї, і старійшини й Іуда – Аристовулу, учителеві царя Птоломея, який походить з роду помазаних священиків, і юдеям, які перебувають у Єгипті, – радуватися і бути здоровими. 11Визволені Богом від великих небезпек, ми урочисто дякуємо Йому, ніби ми є ті, що боролися проти царя, 12оскільки Він вигнав тих, що ополчилися на святий град. 13Бо коли цар пішов у Персію і з ним військо, яке здавалося непереможним, вони уражені були у храмі Нанеї через обман, ужитий жерцями Нанеї. 14Саме, коли Антиох, ніби маючи намір з’єднатися з нею, прийшов на те місце, а друзі, які були з ним, прийшли взяти гроші, як посаг, 15і жерці Нанеї запропонували їх, і Антиох з небагатьма увійшов усередину храму, – тоді вони зачинили храм, як тільки ввійшов Антиох, 16і, відкривши потайний отвір у склепінні, стали кидати каміння, й уразили проводиря і тих, що були з ним, і, розсікши на частини і відрубавши голови, викинули їх до тих, що знаходилися зовні. 17В усьому благословенний Бог наш, Який віддав нечестивців. 18Отже, маючи намір у двадцять п’ятий день Хаслева святкувати очищення храму, ми знайшли за потрібне сповістити вас, щоб і ви звершили свято кущів і вогню, подібно до того, як Неємія, побудувавши храм і жертовник, приніс жертву. 19Бо коли батьки наші відведені були у Персію, тоді благочестиві священики, узявши вогонь з жертовника таємно, сховали його у глибині колодязя, який мав безводне дно, і в ньому безпечно зберегли його, оскільки нікому не відоме було це місце.
20Після ж багатьох років, коли угодно було Богу, Неємія, присланий від Перського царя, послав за цим вогнем нащадків тих священиків, які сховали його. Коли ж оголосили нам, що не знайшли вогню, а тільки густу воду, 21тоді він наказав їм, почерпнувши, принести її; і коли потім приготовані були жертви, Неємія наказав священикам окропити цією водою дрова і покладене на них. 22Коли ж це було зроблено, і настав час, коли засяяло солнце, раніше закрите хмарами, тоді запалився великий вогонь, так що всі здивувалися. 23Священики ж, доки горіла жертва, звершували молитву, священики і всі; Іонафан починав, а інші приспівували, як і Неємія. 24Молитва ж була така: “Господи, Господи Боже, Творче усіх, страшний і сильний, і праведний і милостивий, єдиний Цар і благодійник, 25єдиний податель усього, єдиний праведний і всемогутній і вічний, Який визволяє Ізраїля від усякого зла, Який обрав батьків і освятив їх! 26Прийми жертву цю за весь народ Твій – Ізраїля, і збережи цей наділ Твій, і освяти його; 27збери розсіяння наше, визволи поневолених язичниками, зглянься на принижених і знехтуваних, і нехай пізнають язичники, що Ти Бог наш; 28покарай гнобителів і тих, що кривдять нас з гордовитістю, 29насади народ Твій на святому місці Твоєму, як сказав Мойсей”. 30Священики співали при цьому урочисті пісні. 31Коли ж жертва була спалена, Неємія наказав водою, що залишилася, полити великі камені. 32Як тільки це було зроблено, спалахнуло полум’я, але від світла, що засяяло від жертовника, воно зникло. 33Коли ця подія стала відомою, і донесено було цареві персів, що у тім місці, де переселені священики сховали вогонь, виявилася вода, якою Неємія і ті, що були з ним, освятили жертви; 34цар, після дослідження справи, відгородив це місце, як священне. 35І тим, до кого цар благоволив, він роздавав багато дарів, які сам одержував. 36Ті, що були з Неємією, прозвали це місце Нефтар, що означає: “очищення”; багатьма ж називається воно Нефтай.