Таке видіння відкрив мені Господь Бог: ось, Він створив сарану на початку виростання пізньої трави, і це була трава після царської косовиці. 2І було, коли вона закінчила їсти траву на землі, я сказав: Господи Боже! пощади; як устоїть Яків? він дуже малий. 3І пошкодував Господь про те; “не буде цього”, – сказав Господь.
4Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось, Господь Бог зробив для суду вогонь, – і він пожер велику безодню, пожер і частину землі. 5І сказав я: Господи Боже! зупини; як устоїть Яків? він дуже малий. 6І пошкодував Господь про те; “і цього не буде”, – сказав Господь Бог.
7Таке видіння відкрив Він мені: ось, Господь стояв на прямовисній стіні, і в руці у Нього свинцевий висок. 8І сказав мені Господь: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: висок. І Господь сказав: ось, покладу висок серед народу Мого, Ізраїля; не буду більше прощати йому. 9І спустошені будуть жертовні висоти Ісаакові, і зруйновані будуть святилища Ізраїлеві, і постану з мечем проти дому Ієровоамового.
10І послав Амасія, священик вефильський, до Ієровоама, царя Із-раїльського, сказати: Амос чинить збурення проти тебе серед дому Ізраїлевого; земля не може терпіти усіх слів його. 11Бо так говорить Амос: “від меча помре Ієровоам, а Ізраїль неодмінно відведений буде в полон із землі своєї”. 12І сказав Амасія Амосу: провидцю! піди й відійди у землю Іудину; там їж хліб, і там пророкуй, 13а у Вефилі більше не пророкуй, бо він святиня царя і дім царський. 14І відповів Амос і сказав Амасії: я не пророк і не син пророка; я був пастухом і збирав сикомори. 15Але Господь узяв мене від овець і сказав мені Господь: “іди, пророкуй до народу Мого, Ізраїля”. 16Тепер вислухай слово Господнє. Ти говориш: “не пророкуй на Ізраїля і не промовляй слів на дім Ісааків”. 17За це, ось що говорить Господь: дружина твоя буде збезчещена у місті, сини і дочки твої впадуть від меча, земля твоя буде розділена межевим шнуром, а ти помреш у землі нечистій, і Ізраїль неодмінно виведений буде із землі своєї.