Слова Амоса, одного з пастухів фекойських, які він чув у видінні про Ізраїль у дні Озії, царя Юдейського, й у дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського, за два роки перед землетрусом.
2І сказав він: Господь прогримить із Сиону і дасть глас Свій з Єрусалима, і заплачуть хатини пастухів, і засохне вершина Кармила. 3Так говорить Господь: за три злочини Дамаска і за чотири не пощаджу його, тому що вони молотили Галаад залізними молотилами. 4І пошлю вогонь на дім Азаїла, і пожере він палаци Венадада. 5І розіб’ю засуви Дамаска, і знищу жителів долини Авен і того, хто тримає скіпетр, – з дому Еденового, і піде народ арамейський у полон у Кир, – говорить Господь. 6Так говорить Господь: за три злочини Гази і за чотири не пощаджу її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб віддати їх Едому. 7І пошлю вогонь на стіни Гази, – і пожере палаци її. 8І знищу жителів Азота і того, хто тримає скіпетр, в Аскалоні, і поверну руку Мою на Екрон, і загине залишок филистимлян, – говорить Господь Бог. 9Так говорить Господь: за три злочини Тира і за чотири не пощаджу його, тому що вони передали всіх полонених Едому і не згадали братерського союзу. 10Пошлю вогонь на стіни Тира, і пожере палаци його. 11Так говорить Господь: за три злочини Едома і за чотири не пощаджу його, тому що він переслідував брата свого мечем, придушив почуття родинне, лютував постійно у гніві своєму і завжди зберігав лють свою. 12І пошлю вогонь на Феман, і пожере палаци Восора. 13Так говорить Господь: за три злочини синів Аммонових і за чотири не пощаджу їх, тому що вони розсікали вагітних у Галааді, щоб розширити межі свої. 14І запалю вогонь на стінах Равви, і пожере палаци її, серед крику в день брані, з вихором у день бурі. 15І піде цар їхній у полон, він і князі його разом з ним, – говорить Господь.