Ось книга заповідей Божих і закон, який перебуває повік. Усі, хто дотримуються її, будуть жити, а ті, що залишають її, помруть. 2Звернися, Якове, і візьми її, ходи при сяйві світла її. 3Не віддавай іншому слави твоєї, і корисного для тебе – чужому народові. 4Щасливі ми, Ізраїлю, що ми знаємо, що благоугодно Богу. 5Дерзай, народе мій, пам’ятник Ізраїлю! 6Ви віддані язичникам не на загибель, але за те, що ви прогнівали Бога, ви віддані ворогам; 7бо роздратували Того, Хто сотворив вас, приносячи жертви бісам, а не Богу. 8Ви забули вічного Бога, Який годує вас, а також засмутили і Єрусалим, який виховав вас, 9бо він бачив гнів, який прийшов на вас від Бога, і говорив: “слухайте, співмешканці Сиону, Бог навів на мене велику скорботу, 10бо я бачив полонення синів моїх і дочок, яке навів на них Вічний. 11Я годував їх з радістю, а відпустив із плачем і гіркотою. 12Ніхто не радуйся за мене, який є вдівцем і залишений багатьма; я спорожнів за гріхи дітей моїх, бо вони ухилилися від закону Божого; 13не пізнали уставів Його, не ходили путями заповідей Бога, і не вступили на стежки навчання у правді Його. 14Прийдіть, співмешканці Сиону, і згадаєте полон синів моїх і дочок, який навів на них Вічний. 15Бо Він навів на них народ здалеку, народ нахабний та іншомовний, бо не посоромилися старця, і не зглянулися на дитину, 16і забрали у вдови синів улюблених і залишили самотню без дочок. 17Я ж чим можу допомогти вам? 18Хто навів на вас ці біди, Той і визволить вас від руки ворогів ваших. 19Ідіть, діти, йдіть, бо я залишився порожнім. 20Я зняв із себе одяг світлий й одягся у веретище моління мого; буду волати до Вічного у дні мої. 21Дерзайте, діти, взивайте до Бога, і Він визволить вас від насильства, від руки ворогів. 22Бо від Вічного я очікував спасіння вашого, і мені прийшла від Святого радість про милість, що скоро прийде до вас від Вічного, Спасителя нашого. 23Я відпускав вас із сумом і гіркотою, але Бог поверне мені вас з радістю і веселощами навіки. 24Тому що, як нині співмешканці Сиону бачили полон ваш, так побачать швидке спасіння ваше від Бога, Який прийде до вас з великою славою і величчю Вічного. 25Діти! потерпіть гнів, який прийшов на вас від Бога: переслідував тебе ворог, але ти незабаром побачиш загибель його, і наступиш йому на шию. 26Виховані у мене у розкошах пішли жорсткими шляхами, схоплені як стадо, розкрадене ворогами. 27Дерзайте, діти, і взивайте до Бога, бо про вас згадає Той, Хто навів на вас це. 28Яка була рішучість ваша, щоб віддалитися від Бога, збільшіть її у десять разів, щоб навернутися і шукати Його, 29бо Той, Хто навів на вас ці біди, подасть вам вічні веселощі зі спасінням”. 30Дерзай, Єрусалиме! Той, Хто дарував тобі ім’я, утішить тебе. 31Нещасні ті, які ображали тебе і раділи твоєму падінню. 32Нещасні міста, яким служили діти твої, нещасна земля, яка прийняла синів твоїх, 33бо як вона раділа твоєму падінню і веселилася через твою поразку, так буде у скорботі через своє спустошення. 34Я відніму у неї радість за численність її народу, і хвастощі її будуть на сум; 35бо прийде на неї вогонь від Вічного на довгі дні, і дуже тривалий час вона буде населена бісами. 36Оглянься, Єрусалиме, на схід, і подивися на радість, яка прийде до тебе від Бога. 37Ось, ідуть сини твої, яких ти відпустив, ідуть зібрані від сходу до заходу словом Святого, радіючи славі Божій.