Згадай, Господи, що над нами звершилося; споглянь і подивися на наругу нашу. 2Спадщина наша перейшла до чужих, доми наші – до іноплемінників; Зми зробилися сиротами, без батька; матері наші – як удови. 4Воду свою п’ємо за срібло, дрова наші дістаються нам за гроші. 5Нас гонять у шию, ми працюємо, і не маємо відпочинку. 6Простягаємо руку до єгиптян, до ассиріян, щоб насититися хлібом. 7Батьки наші грішили: їх уже немає, а ми несемо покарання за беззаконня їхні. 8Раби господарюють над нами, і нема кому визволити від рук їхніх. 9З небезпекою для життя від меча, у пустелі дістаємо хліб собі. 10Шкіра наша почорніла, як піч, від пекучого голоду. 11Дружин безчестять на Сионі, дівиць – у містах юдейських. 12Князі повішені руками їхніми, лиця старців не поважаються. 13Юнаків беруть до жорнів, і діти падають під ношами дров. 14Старці вже не сидять біля воріт; юнаки не співають. 15Припинилася радість серця нашого; хороводи наші перетворилися на нарікання. 16Упав вінець з голови нашої; горе нам, що ми згрішили! 17Від цього й ниє серце наше; від цього затьмарилися очі наші. 18Від того, що запустіла гора Сион, лисиці ходять по ній. 19Ти, Господи, перебуваєш повіки; престіл Твій – у рід і рід. 20Для чого зовсім забуваєш нас, залишаєш нас на тривалий час? 21Наверни нас до Тебе, Господи, і ми навернемося; онови дні наші, як у давнину. 22Невже Ти зовсім відкинув нас, прогнівався на нас безмірно?