Замовкніть переді Мною, острови, і народи нехай оновлять свої сили; нехай вони наблизяться і скажуть: “станьмо разом на суд”. 2Хто воздвиг від сходу мужа правди, закликав його йти за собою, віддав йому народи і підкорив царів? Він обернув їх мечем своїм на порох, луком своїм на солому, яку розносить вітром. 3Він жене їх, іде спокійно дорогою, якою ніколи не ходив ногами своїми. 4Хто зробив і звершив це? Той, Хто від початку викликає пологи; Я – Господь перший, і в останніх – Я той самий. 5Побачили острови і жахнулися, краї землі затріпотіли. Вони зблизилися і зійшлися; 6кожен допомагає своєму товаришеві і говорить своєму братові: “кріпися!” 7Коваль підбадьорює плавильника, той, який розгладжує листи молотом, – того, хто кує на ковадлі, говорячи про спайку: “гарна”; і зміцнює цвяхами, щоб було твердо. 8А ти, Ізраїль, раб Мій, Яків, якого Я обрав, с`ім’я Авраама, друга Мого, – 9ти, якого Я взяв від країв землі і покликав від кінців її, і сказав тобі: “ти Мій раб, Я обрав тебе і не відкину тебе”: 10не бійся, бо Я з тобою; не знічуйся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї. 11Ось, у соромі й посоромленні залишаться всі, роздратовані проти тебе; будуть як ніщо і загинуть ті, що сперечаються з тобою. 12Будеш шукати їх, і не знайдеш їх, які ворогують проти тебе; ті, що борються з тобою, будуть як ніщо, зовсім ніщо; 13бо Я Господь, Бог твій; тримаю тебе за праву руку твою, говорю тобі: “не бійся, Я допомагаю тобі”. 14Не бійся, черв’як Яків, малолюдний Ізраїль, – Я допомагаю тобі, говорить Господь і Відкупитель твій, Святий Ізраїлів. 15Ось, Я зробив тебе гострим молотилом, новим, зубцюватим; ти будеш молотити і розтирати гори, і пагорби зробиш, як полову. 16Ти будеш віяти їх, і вітер рознесе їх, і вихор розвіє їх; а ти зрадієш у Господі, будеш хвалитися Святим Ізраїлевим. 17Бідні й убогі шукають води, і немає її; язик їх сохне від спраги: Я, Господь, почую їх, Я, Бог Ізраїлів, не залишу їх. 18Відкрию на горах ріки і серед долин джерела; пустелю зроблю озером і суху землю – джерелами води; 19посаджу в пустелі кедр, ситим і мирту й оливу; насаджу в степу кипарис, явір і бук разом, 20щоб побачили і пізнали, і розглянули й зрозуміли, що рука Господня зробила це, і Святий Ізраїлів створив це.
21Подайте справу вашу, – говорить Господь; наведіть ваші докази, говорить Цар Якова. 22Нехай вони подадуть і скажуть нам, що відбудеться; нехай сповістять що-небудь раніше, ніж воно відбулося, і ми вникнемо розумом своїм і дізнаємось, як воно закінчилося, або нехай наперед сповістять нам про майбутнє. 23Скажіть, що відбудеться у майбутньому, і ми будемо знати, що ви боги, або зробіть що-небудь, чи добре, чи лихе, щоб ми здивувалися і разом з вами побачили. 24Але ви ніщо, і діло ваше ніщо; мерзота той, хто обирає вас. 25Я воздвиг його від півночі, і він прийде; від сходу сонця буде прикликати ім’я Моє і топтати владик, як бруд, і топтати, як гончар глину. 26Хто звістив про це спочатку, щоб нам знати, і задовго перед тим, щоб нам можна було сказати: “правда”? Але ніхто не сказав, ніхто не сповістив, ніхто не чув слів ваших. 27Я перший сказав Сиону: “ось воно!” і дав Єрусалиму благовісника. 28Отже, Я дивився, і не було нікого, і між ними не знайшлося радника, щоб Я міг запитати їх, і вони дали відповідь. 29Ось, усі вони ніщо, нікчемні й діла їх; вітер і порожнеча ідоли їх.