Дійсно суєтні за природою усі люди, у яких не було відання про Бога, які через видимі досконалості не могли пізнати Сущого і, дивлячись на діла, не пізнали Винуватця, 2а шанували за богів, які правлять світом, або вогонь, або вітер, або повітря, що рухається, або зоряне коло, або бурхливу воду, або небесні світила. 3Якщо, зачаровуючись їх красою, вони шанували їх за богів, то повинні були б пізнати, наскільки кращий за них Господь, бо Він, Винуватець краси, створив їх. 4А якщо дивувалися силі і дії їх, то повинні були б пізнати через них, наскільки могутніший Той, Хто створив їх: 5бо від величі краси створінь порівняльно пізнається Винуватець буття їх. 6Утім, вони менше заслуговують осуду, бо помиляються, можливо, шукаючи Бога і бажаючи знайти Його: 7тому що, звертаючись до діл Його, вони досліджують і переконуються зором, що усе видиме прекрасне. 8Але і вони не мають виправдання: 9якщо вони стільки могли розуміти, що були спроможні досліджувати тимчасовий світ, то чому вони одразу не знайшли Господа його? 10Але більш жалюгідні ті, і надії їхні – на бездушних, які називають богами діла рук людських, золото і срібло, витвори мистецтва, зображення тварин, або негідний камінь, діло давньої руки. 11Або якийсь деревороб, вирубавши придатне дерево, вправно зняв з нього усю кору і, обробивши красиво, зробив з нього посудину, корисну до вжитку у житті, 12а обрізки від роботи вжив на приготування їжі й наситився; 13один же з обрізків, ні до чого не придатний, дерево криве і сучкувате, взявши, старанно округлив на дозвіллі і, з досвідченістю знавця обробивши його, уподібнив його образу людини, 14або зробив подібним до якої-небудь низької тварини, намазав суриком і покрив фарбою поверхню його, і зафарбував у ньому усякий недолік, 15і, влаштувавши для нього достойне місце, повісив його на стіні, закріпивши залізом. 16Отже, щоб витвір його не упав, він наперед потурбувався, знаючи, що воно само собі допомогти не може, бо це кумир і потребує допомоги. 17Молячись же перед ним про свої надбання, про шлюб і про дітей, він не соромиться говорити бездушному, 18і про здоров’я волає до немічного, про життя просить мертве, про допомогу благає цілком нездатне, про подорож – не здатне ступити, 19про прибутки, про ремесло і про успіх рук – зовсім не здатне робити руками, про силу просить найбезсиліше.