Вона упорядкувала діла їх рукою святого пророка: 2вони пройшли безлюдною пустелею, і на непрохідних місцях поставили намети; 3протистали ворогам і помстилися їм; 4знемагали від спраги і воззвали до Тебе, і дана була їм вода із розсіченої скелі й утамування спраги – із твердого каменя. 5Бо чим покарані були вороги їх, 6тим вони, знаходячись у труднощах, були облагодіяні: 7замість джерела постійно плинної ріки, сморідною кров’ю збуреною, 8на викриття їхнього дітовбивчого повеління, Ти несподівано дав їм велику воду, 9показавши тоді через спрагу, як Ти покарав їхніх супротивників. 10Бо коли вони були випробовувані, зазнаючи, між іншим, милостивого напоумлення, тоді пізнали, як мучилися у гніві засуджені нечестиві; 11тому що Ти випробовував їх, як батько, повчаючи, а тих, як гнівний цар, осуджуючи, мучив. 12І відсутні і присутні однаково постраждали: 13їх осягла подвійна скорбота і стогін від спогаду про минуле. 14Вони, коли почули, що через них покарання ті були облагодіяні, пізнали Господа. 15Кого вони раніше, як відкинутого, зреклися з наругою, Тому внаслідок подій дивувалися, перетерпівши неоднакову з праведними спрагу. 16А за нерозумні помисли їх неправди, за якими вони, будучи в омані, служили безсловесним плазунам і огидним чудовиськам, Ти у покарання наслав на них безліч безсловесних тварин, 17щоб вони пізнали, що, чим хто згрішає, тим і карається. 18Не неможливим було б для всемогутньої руки Твоєї, яка створила світ із безвидної речовини, наслати на них безліч ведмедів або лютих левів, 19або невідомих новостворених лютих звірів, що або дихають вогненним подихом, або вивергають клуби диму, або кидають із очей жахливі іскри, 20які не тільки ушкодженням могли знищити їх, але і жахливим виглядом погубити. 21Та й без цього вони могли загинути від одного подуву, переслідувані правосуддям і розсіювані духом сили Твоєї; але Ти все влаштував мірою, числом і вагою. 22Бо велика сила завжди властива Тобі, і хто протистане могутності сили Твоєї? 23Весь світ перед Тобою, як коливання чашки терезів, або як крапля ранкової роси, що сходить на землю. 24Ти усіх милуєш, тому що усе можеш, і покриваєш гріхи людей заради покаяння. 25Ти любиш усе, що існує, і нічим не гребуєш, що створив, бо не створив би, якби щось ненавидів. 26І як могло б перебувати що-небудь, якби Ти не захотів? Або як збереглося б те, що не було покликане Тобою? 27Але Ти все щадиш, тому що все Твоє, душолюбний Господи.