Вона швидко поширюється від одного кінця до іншого й усе влаштовує на користь. 2Я полюбив її і знайшов від юности моєї, і побажав узяти її за наречену собі, і став любителем краси її. 3Вона піднімає своє благородство тим, що має співжиття з Богом, і Владика усіх полюбив її: 4вона таїнниця розуму Божого і виборниця діл Його. 5Якщо багатство є жадане придбання у житті, то що багатше за премудрість, яка все робить? 6Якщо ж розсудливість робить багато чого, то який художник краще за неї? 7Якщо хто любить праведність, – плоди її є чесноти: вона навчає цнотливости і розважливости, справедливости і мужности, корисніше за які нічого немає для людей у житті. 8Якщо хто бажає великої досвідчености, мудрість знає давноминуле і вгадує майбутнє, знає тонкощі слів і відповіді на загадки, дізнається наперед знамення і чудеса і наслідки років і часів. 9Тому я розсудив прийняти її у співжиття із собою, знаючи, що вона буде мені радницею на добре й утішенням у турботах і печалі. 10Через неї я буду мати славу у народі і честь перед старійшинами, будучи юнаком; 11виявлюся проникливим на суді, і в очах сильних заслужу подив. 12Коли я буду мовчати, вони будуть очікувати, і коли почну говорити, будуть слухати, і коли продовжу бесіду, покладуть руку на вуста свої. 13Через неї я досягну безсмертя і залишу вічну пам’ять майбутнім після мене. 14Я буду керувати народами, і племена підкоряться мені; 15убояться мене, коли почують про мене, страшні тирани; у народі явлюся добрим і на війні мужнім. 16Увійшовши у дім свій, я заспокоюся нею, бо у спілкуванні її немає суворости, ні у співжитті з нею скорботи, але веселощі і радість. 17Розмірковуючи про це сам у собі й думаючи у серці своєму, що у спорідненні з премудрістю – безсмертя, 18й у співдружності з нею – благе насолодження, і в трудах рук її – багатство, яке не зменшується, й у співбесіді з нею – розум, і в спілкуванні слів її – добра слава, – я ходив і шукав як би мені взяти її собі. 19Я був юнак обдарований і душу одержав добру; 20притім, будучи добрим, я увійшов і в тіло чисте. 21Пізнавши ж, що інакше не можу оволодіти нею, тільки якщо дарує Бог, – і що вже було справою розуму, щоб пізнати, чий цей дар, – я звернувся до Господа і молився Йому, і говорив від усього серця мого: