Ті, що неправо розумували, говорили самі в собі: “коротке і скорботне наше життя, і немає людині спасіння від смерти, і не знають, щоб хтось звільнив із пекла. 2Випадково ми народжені, й опісля будемо, як ті, що не були: подих у ніздрях наших – дим, і слово – іскра у русі нашого серця 3Коли вона згасне, тіло повернеться у прах, і дух розсіється, як рідке повітря; 4й ім’я наше забудеться з часом, і ніхто не згадає про діла наші; і життя наше мине, як слід хмари, і розсіється, як туман, розігнаний променями сонця й обтяжений теплотою його. 5Бо життя наше – проходження тіні, і немає нам повернення від смерти: бо покладена печать, і ніхто не повертається. 6Будемо ж насолоджуватися теперішніми благами і поспішати користуватися світом, як юністю; 7переситимося дорогим вином і пахощами, і нехай не пройде повз нас весняне цвітіння життя; 8увінчаємося квітами троянд перше, ніж вони зав’януть; 9ніхто з нас не позбавляй себе участи у нашій насолоді; скрізь залишимо сліди веселощів, бо це наша доля і наш жереб. 10Будемо пригноблювати бідняка праведника, не пощадимо вдови і не посоромимося багаторічних сивин старця. 11Сила наша нехай буде законом правди, бо безсилля виявляється марним. 12Влаштуємо кови праведнику, бо він за тягар нам і противиться ділам нашим, докоряє нас у гріхах проти закону і паплюжить нас за гріхи нашого виховання; 13оголошує про себе, що він має пізнання про Бога і називає себе сином Господа; 14він перед нами – викриття помислів наших. 15Тяжко нам і дивитися на нього, тому що життя його не схоже на життя інших, і відмінні путі його: 16він вважає нас мерзотою і віддаляється від шляхів наших, як від нечистот, ублажає кончину праведних і марнославно називає батьком своїм Бога. 17Побачимо, чи істинні слова його, і випробуємо, який буде кінець його; 18бо якщо цей праведник є син Божий, то Бог захистить його і визволить його від руки ворогів. 19Випробуємо його образою і мученням, щоб узнати смирення його і бачити незлобливість його; 20засудимо його на безчесну смерть, бо, за словами його, за нього буде піклування”. 21Так вони мудрували, і помилилися; бо злоба їхня осліпила їх, 22і вони не пізнали таємниць Божих, не очікували воздаяння за святість і не вважали достойними нагороди душ непорочних. 23Бог створив людину для нетління і зробив її образом вічного буття Свого; 24але заздрістю диявола ввійшла у світ смерть, і зазнають її ті, що належать до наділу його.