Надія марна: чи не впадеш від одного погляду його? 2Немає настільки відважного, який насмілився б потурбувати його; хто ж може устояти перед Моїм лицем? 3Хто випередив Мене, щоб Мені винагородити його? під усім небом усе Моє. 4Не промовчу про члени його, про силу і красиву пропорційність їх. 5то може відкрити верх одягу його, хто підійде до подвійних щелеп його? 6Хто може відчинити двері лиця його? коло зубів його – жах; 7міцні щити його – краса; вони скріплені ніби твердою печаткою; 8один іншого торкається близько, так що і повітря не проходить між ними; 9один з іншим лежать щільно, зчепилися і не розсуваються. 10Від його чхання показується світло; очі в нього, як вії зорі; 11з пащі його виходять пломені, вискакують вогненні іскри; 12з ніздрів його виходить дим, як з киплячого горщика або казана. 13Подих його розжарює вугілля, і з пащі його виходить полум’я. 14На шиї його живе сила, і перед ним біжить жах. 15М’ясисті частини тіла його з’єднані між собою твердо, не здригнуться. 16Серце його тверде, як камінь, і жорстке, як нижнє жорно. 17Коли він піднімається, силачі в страху, зовсім губляться від жаху. 18Меч, що доторкнеться до нього, не встоїть, ні спис, ні дротик, ні лати. 19Залізо він вважає за солому, мідь – за гниле дерево. 20Дочка (стріла) лука не змусить його тікати; а камені із пращі для нього полова. 21Булава вважається у нього за соломину; зі свисту дротика він сміється. 22Під ним гострі камені, і він на гострих каменях лежить у бруді. 23Він кип’ятить безодню, як казан, і море перетворює на киплячу мазь; 24залишає за собою світлу стежку; безодня здається сивиною. 25Немає на землі подібного до нього; він створений безстрашним; 26на все високе дивиться сміливо; він цар над усіма синами гордости.