Отже, слухай, Іове, промову мою і прислухайся до кожного слова мого. 2Ось, я відкриваю вуста мої, язик мій говорить у гортані моїй. 3Слова мої від щирости мого серця, і вуста мої вимовлять знання чисте. 4Дух Божий створив мене, і подих Вседержителя дав мені життя. 5Якщо можеш, відповідай мені і стань переді мною. 6Ось я, за бажанням твоїм, замість Бога. Я створений також із пороху; 7тому страх переді мною не може знітити тебе, і рука моя не буде важкою для тебе. 8Ти говорив у вуха мої, і я чув звук слів: 9чистий я, без пороку, невинний я, і немає в мені неправди; 10а Він знайшов звинувачення проти мене і вважає мене Своїм супротивником; 11поставив ноги мої в колоду, спостерігає за всіма путями моїми. 12Ось у цьому ти неправий, відповідаю тобі, тому що Бог вище людини. 13Для чого тобі змагатися з Ним? Він не дає звіту ні в яких ділах Своїх. 14Бог говорить один раз і, якщо того не помітять, удруге: 15уві сні, у нічному видінні, коли сон находить на людей, під час дрімоти на постелі. 16Тоді Він відкриває в людини вухо і закарбовує Своє наставляння, 17щоб відвести людину від якого-небудь наміру і віддалити від неї гордість, 18щоб відвести душу її від прірви і життя її від ураження мечем. 19Або він врозумляється хворобою на постелі своїй і тяжким болем у всіх кістках своїх, – 20і життя її відвертається від хліба і душа її від улюбленої їжі. 21Плоть на ній пропадає, так що її не видно, і показуються кістки її, яких не було видно. 22І душа її наближається до могили і життя її – до смерті. 23Якщо є у неї ангел-наставник, один з тисячі, щоб показати людині пряму путь її, – 24Бог змилосердиться над нею і скаже: звільни її від могили; Я знайшов умилостивлення. 25Тоді тіло її зробиться свіжішим, ніж у молодості; вона повернеться до днів юности своєї. 26Буде молитися Богу, і Він – милостивий до неї; з радістю дивиться на лице її і повертає людині праведність її. 27Він буде дивитися на людей і говорити: грішив я і спотворював правду, і не воздано мені; 28Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло. 29Ось, усе це робить Бог двічі-тричі з людиною, 30щоб відвести душу її від могили й освітити її світлом живих. 31Прислухайся, Іове, слухай мене, мовчи, і я буду говорити. 32Якщо маєш, що сказати, відповідай; говори, тому що я бажав би твого виправдання; 33якщо ж ні, то слухай мене: мовчи, і я навчу тебе мудрости.