Так! у срібла є джерельна жила, й у золота місце, де його плавлять. 2Залізо виробляється із землі; з каменю виплавляється мідь. 3Людина кладе межу темряві і ретельно розшукує камінь у мороці і тіні смертній. 4Виконують рудокопний колодязь у місцях, де не ступала нога, спускаються в глибину, висять і колишуться далеко від людей. 5Земля, на якій виростає хліб, всередині розрита, неначе вогнем. 6Камені її – місце сапфіра, і в ній піщинки золота. 7Стежки туди не знає хижий птах, і не бачило її око шуліки; 8не топтали її скимни, і не ходив по ній шакал. 9На граніт накладає вона (людина) руку свою, з коренем перевертає гори; 10у скелях просікає канали, і все дорогоцінне бачить око її; 11зупиняє плин потоків і таємне виносить на світло. 12Але де премудрість знаходиться? і де місце розуму? 13Не знає людина ціни її, і вона не знаходиться на землі живих. 14Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене. 15Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла; 16не оцінюється вона золотом офірським, ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром; 17не зрівнюється з нею золото і кристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота. 18А про корали і перли і згадувати нема чого, і придбання премудрости вище за рубіни. 19Не зрівнюється з нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона. 20Звідки ж виходить премудрість? і де місце розуму? 21Прихована вона від очей усього живого і від птахів небесних утаємничена. 22Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї. 23Бог знає путь її, і Він відає місце її. 24Бо Він проглядає до кінців землі і бачить під усім небом. 25Коли Він вітрові визначав вагу і воді надавав міру, 26коли призначав закон дощу і путь для блискавки громоносної, 27тоді Він бачив її і явив її, приготував її і ще випробував її 28і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла – розум.