І відповів Іов і сказав; 2вислухайте уважно слова мої, і це буде мені утіхою від вас. 3Потерпіть мене, і я буду говорити; а після того, як скажу, насміхайтеся. 4Хіба до людини слова мої? як же мені і не бути слабкодухим? 5Подивіться на мене і вжахніться, і покладіть перст на вуста. 6Лише тільки я згадаю, – здригаюсь, і тремтіння обіймає тіло моє. 7Чому беззаконні живуть, досягають старости, та й силою міцні? 8Діти їхні з ними перед лицем їх, і онуки їхні перед очима їх. 9Доми їхні безпечні від страху, і немає жезла Божого на них. 10Віл їх запліднює і не вивергає, корова їх зачинає і не викидає. 11Як стадо, випускають вони малюків своїх, і діти їхні стрибають. 12Викликують під голос тимпана і цитри і веселяться при звуках сопілки; 13проводять дні свої у щасті і миттєво сходять у пекло. 14А між тим вони говорять Богу: відійди від нас, ми не хочемо знати шляхів Твоїх! 15Хто такий Вседержитель, щоб нам служити Йому? і яка користь прибігати до Нього? 16Бачиш, щастя їх не від їхніх рук. – Рада нечестивих, будь далекою від мене! 17Чи часто гасне світильник у беззаконних, і находить на них лихо, і Він дає їм у наділ страждання у гніві Своєму? 18Вони повинні бути, як соломинка перед вітром і як полова, яку розносить вихор. 19Скажеш: Бог береже для дітей його нещастя його. – Нехай віддасть Він йому самому, щоб він це знав. 20Нехай його очі побачать нещастя його, і нехай він сам п’є від гніву Вседержителевого. 21Бо яка йому турбота про дім свій після нього, коли число місяців його закінчиться? 22Але чи Бога вчити мудрости, коли Він судить і небесних? 23Один помирає в самій повноті сил своїх, зовсім спокійний і мирний; 24нутрощі його повні жиру, і кістки його напоєні мозком. 25А інший помирає з душею засмученою, не вкусивши добра. 26І вони разом будуть лежати в поросі, і черва покриє їх. 273наю я ваші думки і хитрощі, які ви проти мене сплітаєте. 28Ви скажете: де дім князя, і де намет, у якому жили беззаконні? 29Хіба ви не запитували у подорожніх і незнайомі з їх спостереженнями, 30що у день загибелі пощаджений буває лиходій, у день гніву відводиться убік? 31Хто представить йому перед лице путь його, і хто відплатить йому за те, що він робив? 32Його проводжають до гробів і на його могилі ставлять варту. 33Солодкі для нього брили долини, і за ним іде натовп людей, а тим, що йдуть перед ним, немає числа. 34Як же ви хочете утішати мене пустим? У ваших відповідях залишається одна неправда.