І відповів Іов і сказав: 2дійсно, тільки ви люди, і з вами помре мудрість! 3І у мене є серце, як у вас; не нижчий я за вас; і хто не знає того ж? 4Посміховищем став я для друга свого, я, що взивав до Бога, і якому Він відповідав, посміховиськом – чоловік праведний, непорочний. 5Так знехтуваний за думками того, хто сидить у спокої, смолоскип, приготований для тих, що спотикаються ногами. 6Спокійні намети у грабіжників і безпечні у тих, хто прогнівляє Бога, які ніби Бога носять у руках своїх. 7І справді: запитай у худоби, і навчить тебе, у птаха небесного, і сповістить тебе; 8або поговори з землею, і наставить тебе, і скажуть тобі риби морські. 9Хто у всьому цьому не узнає, що рука Господа створила це? 10В Його руці душа всього, що живе, і дух усякої людської плоті. 11Чи не вухо розрізняє слова, і чи не язик розпізнає смак їжі? 12У старцях – мудрість, і у довголітніх – розум. 13У Нього премудрість і сила; Його рада і розум. 14Що Він зруйнує, те не побудується; кого Він ув’язнить, той не звільниться. 15Зупинить води, і все висохне; пустить їх, і перетворять землю. 16У Нього могутність і премудрість, перед Ним той, хто помиляється і вводить в оману. 17Він приводить радників до необміркованости і суддів робить нерозумними. 18Він позбавляє перев’язів царів і поясом обв’язує стегна їхні; 19князів позбавляє достоїнства і долає хоробрих; 20віднімає язик у красномовців і старців позбавляє сенсу; 21покриває соромом знаменитих і силу могутніх ослаблює; 22відкриває глибоке із середовища пітьми і виводить на світло тінь смертну; 23примножує народи і знищує їх; розсіває народи і збирає їх; 24віднімає розум у глав народу землі і залишає їх блукати в пустелі, де немає шляхів: 25навпомацки ходять вони у темряві без світла і тиняються, як п’яні.