І відповів Вилдад савхеянин і сказав: 2чи довго ти будеш говорити так? – слов`а вуст твоїх бурхливий вітер! 3Невже Бог спотворює суд, і Вседержитель перетворює правду? 4Якщо сини твої згрішили перед Ним, то Він і віддав їх у руку беззаконня їхнього. 5Якщо ж ти знайдеш Бога і помолишся Вседержителю, 6і якщо ти чистий і правий, то Він нині ж встане над тобою й умиротворить оселю правди твоєї. 7І якщо спочатку в тебе було мало, то згодом буде дуже багато. 8Бо запитай у минулих родів і вникни у спостереження батьків їх; 9а ми – вчорашні і нічого не знаємо, тому що наші дні на землі тінь. 10Ось, вони навчать тебе, скажуть тобі і від серця свого промовлять слова: 11чи піднімається очерет без вологи? чи росте очерет без води? 12Ще він у свіжості своїй і не зрізаний, а раніше всякої трави засихає.
13Такі путі всіх, хто забуває Бога, і надія лицеміра загине; 14уповання його підрізане, і впевненість його – дім павука. 15Обіпреться об дім свій і не встоїть; схопиться за нього і не утримається. 16Він зеленіє перед сонцем, за сад простягаються гілки його; 17у купу каміння вплітається коріння його, між камінням врізується. 18Але коли вирвуть його з місця його, воно відмовиться від нього: “я не бачило тебе!” 19Ось радість шляху його! а із землі виростають інші. 20Бачиш, Бог не відкидає непорочного і не підтримує рук`и лиходіїв. 21Він ще наповнить сміхом вуста твої і губи твої радісним вигуком. 22Ненависники твої вдягнуться в сором, і намету нечестивих не стане.