І покликав Товит сина свого Товію і сказав йому: приготуй, сину мій, платню чоловіку, який ходив з тобою; йому потрібно ще додати. 2Він відповів: батьку мій, я не матиму збитку, якщо віддам йому половину всього, що приніс; 3тому що він привів мене до тебе здоровим і дружину мою зцілив, і срібло моє приніс і тебе також зцілив. 4Старець сказав: так і слід йому. 5І покликав ангела і сказав йому: візьми половину всього, що ви принесли, і йди з миром. 6Тоді, відкликавши обох їх окремо, ангел сказав їм: благословляйте Бога, прославляйте Його, визнавайте велич Його і сповідуйте перед усіма живими, що Він зробив для вас. Добре діло – благословляти Бога, звеличувати ім’я Його і благоговійно проповідувати про діла Божі; і ви не лінуйтеся прославляти Його. 7Таємницю цареву пристойно зберігати, а про діла Божі сповіщати похвально. Робіть добро, і зло не осягне вас. 8Добре діло – молитва з постом і милостинею і справедливістю. Краще мале зі справедливістю, ніж багато чого з неправдою; краще творити милостиню, ніж збирати золото, 9бо милостиня від смерти спасає і може очищати всякий гріх. Ті, що творять милостині і діла правди, будуть довго жити. 10Грішники ж є вороги свого життя. 11Не приховаю від вас нічого; я сказав уже: таємницю цареву пристойно зберігати, а про діла Божі оголошувати похвально. 12Коли молився ти і невістка твоя Сарра, я підносив пам’ять молитви вашої до Святого, і коли ти ховав мертвих, я також був з тобою. 13І коли ти не полінувався встати і залишити обід свій, щоб піти і прибрати мертвого, твоя добродійність не втаїлася від мене, але я був з тобою. 14І нині Бог послав мене зцілити тебе і невістку твою Сарру. 15Я – Рафаїл, один із семи святих ангелів, які возносять молитви святих і піднімаються перед славою Святого. 16Тоді обоє знітилися й упали лицем на землю, тому що були у страху. 17Але він сказав їм: не бійтеся, мир буде вам. Благословляйте Бога повік. 18Бо я прийшов не з своєї волі, а з волі Бога нашого; тому і благословляйте Його повік. 19Усі дні я був видимий вами, але я не їв і не пив, – тільки поглядом вашим уявлялося це. 20Отже, прославляйте тепер Бога, тому що я відходжу до Того, Хто послав мене, і напишіть усе, що звершилося, в книгу. 21І встали вони і більш уже не бачили його. 22І стали розповідати про великі і дивні діла Божі, і як явився їм ангел Господній.