І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу своєму, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця, 2поставивши священиків за чергами в облаченні у храмі Господньому. 3І сказав левитам, священнослужителям Ізраїлевим: освятіть себе Господу для поставлення святого ковчега Господнього в храмі, який побудував цар Соломон, син Давидів. 4Не потрібно буде вам брати його на рамена; служіть тепер Господу Богу вашому, і піклуйтеся про народ Його Ізраїля, і влаштуйтеся за родами і поколіннями вашими, за розкладом Давида, царя Ізраїлевого, і за урочистістю Соломона, сина його, 5і ставайте у святилищі, за родовими левитськими розрядами вашими перед братами вашими, синами Ізраїля, 6заколіть за уставом пасхального агнця і приготуйте жертви для братів ваших і зробіть пасху за заповіддю Господньою, даною Мойсеєві.
7І дав Іосія в дар народу, який там знаходився, тридцять тисяч агнців і козлів і три тисячі тельців; це за обітницею дано від царських стад народу і священикам і левитам. 8І дали Хелкія і Захарія й Ієиїл, що начальствують у храмі, священикам на пасху дві тисячі шістсот овець і триста волів. 9І Ієхонія і Самей і Нафаниїл, брат його, й Асавія й Охиїл, й Іорам, тисячоначальники, дали левитам на пасху п’ять тисяч овець і сімсот волів.
10І коли це відбувалося, священики і левити благоліпно стояли за поколіннями і родовими перевагами, тримаючи опрісноки перед народом, 11щоб приносити жертви Господу за написаним у книзі Мойсеєвій. І це було в ранній час. 12І спекли пасхального агнця на вогні, як належало, а жертви зварили в мідних посудинах і казанах з пахощами, і віднесли всьому народові. 13А після того приготували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона. 14Бо священики приносили жир до пізнього часу, а тому левити готували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона. 15Священноспівці ж, сини Асафові, знаходилися на місцях своїх, за встановленням Давида, й Асаф і Захарія й Еддинус, який був від царя. 16І воротарям біля кожних воріт не дозволялося залишати своєї черги, тому що для них готували брати їхні, левити.
17І звершилося в той день все, що належало до жертвоприношення Господу при звершенні пасхи, 18і до приношення всепалень на жертовнику Господньому, за повелінням царя Іосії. 19І звершували сини Ізраїлеві, які у той час знаходилися там, пасху і свято опрісноків сім днів. 20І не звершувалося такої пасхи в Ізраїлі від часів Самуїла пророка. 21І жоден з усіх царів ізраїльських не звершував такої пасхи, яку звершив Іосія, і священики і левити, і юдеї і всі ізраїльтяни, які жили в той час у Єрусалимі. 22У вісімнадцятий рік царювання Іосії звершена ця пасха. 23І спрямовані були прямою путтю діла Іосії перед Господом від серця, повного благочестя.
24Те ж, що було при ньому, описано в попередніх літописах про тих, хто грішив і чинив нечестя проти Господа більше за всякий народ і царство, і чим вони свідомо ображали Його, і за що слова Господа повстали проти Ізраїля.
25І після всіх цих діянь Іосії сталося, що фараон, цар Єгипетський, ішов воювати в Каркамис біля Євфрату, й Іосія вийшов назустріч йому. 26Цар Єгипетський послав до нього сказати: що мені і тобі, царю Юдейський? 27Не проти тебе посланий я від Господа Бога; війна моя на Євфраті, і нині Господь зі мною і Господь спонукує мене; відступи і не протився Господу. 28Але не повернувся Іосія на свою колісницю, а наважився воювати з ним, не послухавши слів Єремії пророка з уст Господа. 29І вступив з ним у битву на полі Мегиддо. І зійшлися начальники до царя Іосії. 30І сказав цар слугам своїм: віднесіть мене з поля битви, тому що я дуже занеміг. І слуги його негайно винесли його із строю. 31І зійшов він на другу колісницю свою і, повернувшись у Єрусалим, помер і похований у гробниці батьків своїх. 32І плакали за Іосією по всій Юдеї, плакав за Іосією і пророк Єремія, і начальники з дружинами оплакували його до цього дня. І це передано назавжди всьому роду Ізраїлевому.
33Це написано в літописі царів юдейських, і те, що зроблено Іосією, і слава його і його розуміння закону Господнього; попередні ж діла його і згадані нині описані в книзі царів ізраїльських і юдейських.
34І взяв народ Ієхонію [Іоахаза], сина Іосії, і поставили його царем замість Іосії, батька його, коли йому було двадцять три роки. 35І царював він у Юдеї і Єрусалимі три місяці, і відставив його цар Єгипетський, щоб не царювати йому в Єрусалимі. 36І наклав на народ сто талантів срібла й один талант золота. 37І поставив цар Єгипетський Іоакима, брата його, царем Юдеї і Єрусалима. 38І зв’язав вельмож, а Заракина, брата його, відвів у Єгипет.
39Був же Іоаким двадцяти п’яти років, коли став царем над Юдеєю та Єрусалимом, і робив він лихе перед Господом.
40Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і зв’язав його мідними ланцюгами і відвів у Вавилон. 41І, узявши деякі зі священних сосудів Господа, Навуходоносор переніс їх і поставив у своєму капищі у Вавилоні.
42Сказання про нього, про його розбещення і нечестя написані в книзі літописів царських.
43І став царем замість нього Іоаким, син його; він був вісімнадцяти років, коли був призначений царем. 44Царював же в Єрусалимі три місяці і десять днів, і зробив він лихе перед Господом. 45І через рік Навуходоносор послав і відвів його у Вавилон разом зі священними сосудами Господа, 46і призначив царем Юдеї та Єрусалима Седекію, який був двадцяти одного року. Царював він одинадцять років. 47І робив він лихе перед Господом, не слухаючи слів, сказаних пророком Єремією від уст Господа. 48І, бувши зв’язаним від царя Навуходоносора клятвою в ім’я Господа, порушив клятву, відійшов і, озлобивши свою шию і серце своє, переступив закони Господа Бога Ізраїлевого. 49Також і начальники народу і священиків чинили дуже нечестиво, перевершуючи у всіх нечистотах усіх язичників, і осквернили освячений у Єрусалимі храм Господній. 50Бог батьків їхніх посилав вісників Своїх закликати їх до навернення, оскільки щадив Він їх і оселю Свою; 51але вони глузували з вісників Його: в той самий день, в який Господь говорив, вони насміхалися з пророків Його, 52доки Він, розгнівавшись на народ Свій за нечестя, повелів повстати на них царям халдейським. 53Вони вибили юнаків їхніх мечем навколо святого храму їхнього і не пощадили ні юнака, ні дівчини, ні старого, ні молодого, але всі були віддані в руки їхні. 54І всі священні сосуди Господні, великі і малі, і сосуди ковчега Господнього і царські скарби взяли вони і віднесли у Вавилон. 55І спалили дім Господній і зруйнували стіни Єрусалима і вежі його спалили вогнем, 56і всю красу його перетворили на ніщо; тих же, хто залишився від меча, відвели у Вавилон. 57І вони були рабами його і синів його до владарювання персів, на сповнення слова Господнього з уст Єремії: 58доки земля не відсвяткує субот своїх, на весь час запустіння свого, упродовж сімдесяти років, вона буде суботствувати.