Ось слова завіту, який Господь повелів Мойсеєві укласти із синами Ізраїлевими в землі Моавитській, крім завіту, який Господь поставив з ними на Хориві. 2І скликав Мойсей усіх [синів] Ізраїлевих і сказав їм: ви бачили все, що зробив Господь перед очима вашими в землі Єгипетській з фараоном і всіма рабами його і всією землею його; 3ті великі кари, які бачили очі твої, і ті великі знамення і чудеса, [руку міцну і могутню силу]; 4але до цього дня не дав вам Господь [Бог] серця, щоб розуміти, очей, щоб бачити, і вух, щоб чути. 5Сорок років водив вас по пустелі, і одяг ваш на вас не зітлів, і взуття твоє не зітліло на ногах твоїх; 6хліба ви не їли і вина і сикера не пили, щоб ви знали, що Я Господь Бог ваш. 7І коли ви прийшли на місце це, виступив проти нас Сигон, цар Есевонський, і Ог, цар Васанський, щоб воювати з нами, і ми подолали їх; 8і взяли землю їхню і віддали її в наділ коліну Рувимовому і Гадовому і половині коліна Манассіїного. 9Дотримуйте ж [усіх] слів завіту цього і виконуйте їх, щоб вам мати успіх у всьому, що будете робити. 10Усі ви сьогодні стоїте перед лицем Господа Бога вашого, начальники колін ваших, старійшини ваші, [судді ваші,] наглядачі ваші, всі ізраїльтяни, 11діти ваші, дружини ваші і прибульці твої, що знаходяться в стані твоєму, від того, хто коле дрова твої, до того, хто черпає воду твою, 12щоб увійти тобі в завіт Господа Бога твого й у клятвений договір з Ним, який Господь Бог твій сьогодні укладає з тобою, 13щоб зробити тебе сьогодні Його народом, і Йому бути твоїм Богом, як Він говорив тобі і як клявся батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову. 14Не тільки з вами одними я поставляю цей завіт і цей клятвений договір, 15але як з тими, які сьогодні тут з нами стоять перед лицем Господа Бога нашого, так і з тими, яких немає тут з нами сьогодні. 16Тому що ви знаєте, як ми жили в землі Єгипетській і як ми проходили посеред народів, через які ви пройшли, 17і бачили мерзоти їхні й ідолів їхніх, дерев’яних і кам’яних, срібних і золотих, які у них. 18Нехай не буде між вами чоловіка або жінки, або роду, або коліна, серце яких ухилилося б нині від Господа Бога нашого, щоб ходити служити богам тих народів; нехай не буде між вами кореня, що вирощує отруту і полин, 19такої людини, яка, почувши слова прокляття цього, похвалялася б у серці своєму, говорячи: “я буду щасливий, незважаючи на те, що буду ходити за свавільністю серця мого”; і пропаде в такий спосіб ситий з голодним; 20не простить Господь такому, але негайно запалає гнів Господа і лють Його на таку людину, і впаде на нього все прокляття [завіту цього], написане в цій книзі [закону], і зітре Господь ім’я його з піднебесної; 21і відокремить його Господь на погибель від усіх колін Ізраїлевих, згідно з усіма прокляттями завіту, написаними в цій книзі закону. 22І скаже наступний рід, діти ваші, які будуть після вас, і чужинець, який прийде з землі далекої, побачивши поразку землі цієї і хвороби, якими виснажить її Господь: 23сірка і сіль, пожарище – вся земля; не засівається і не вирощує вона, і не виходить на ній ніяка трава, як після знищення Содома, Гоморри, Адми і Севоїма, які знищив Господь у гніві Своєму й у люті Своїй. 24І скажуть усі народи: за що Господь так учинив із цією землею? яка велика лють гніву Його! 25І скажуть: за те, що вони залишили завіт Господа Бога батьків своїх, який Він уклав з ними, коли вивів їх із землі Єгипетської, 26і пішли і стали служити іншим богам і поклонятися їм, богам, яких вони не знали і яких Він не призначав їм: 27за те запалав гнів Господа на землю цю, і навів Він на неї всі прокляття [завіту], написані в цій книзі [закону], 28і вивергнув їх Господь із землі їх у гніві, люті й великому обуренні, і кинув їх на іншу землю, як нині бачимо. 29Приховане належить Господу Богу нашому, а відкрите – нам і синам нашим довіку, щоб ми виконували всі слова закону цього.