Священикам левитам, усьому коліну Левіїному, не буде частини і наділу з Ізраїлем: вони повинні годуватися жертвами Господа і Його частиною; 2наділу ж не буде йому між братами його: Сам Господь наділ його, як говорив Він йому. 3Ось, що повинно бути покладено священикам від народу, від тих, що приносять у жертву волів або овець: слід віддавати священикові плече, щелепи і шлунок; 4також початки від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початки від вовни овець твоїх віддавай йому, 5бо його обрав Господь Бог твій із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом, Богом твоїм], служив [і благословляв] в ім’я Господа, сам і сини його в усі дні. 6І якщо левит прийде з однієї з осель твоїх, з усієї землі [синів] Ізраїлевих, де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, яке обере Господь, 7і буде служити в ім’я Господа Бога свого, як і всі брати його левити, які стоять там перед Господом, – 8то нехай вони користуються одинаковою частиною, зверх отриманого від продажу батьківського майна. 9Коли ти ввійдеш у землю, яку дає тобі Господь Бог твій, тоді не навчися робити мерзоти, які чинили народи ці: 10не повинен знаходитись у тебе той, хто проводить сина свого або дочку свою через вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун, 11чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих; 12бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці ось мерзоти Господь Бог твій виганяє їх від лиця твого; 13будь непорочним перед Господом Богом твоїм; 14бо народи ці, яких ти виганяєш, слухають ворожбитів і віщунів, а тобі не те дав Господь Бог твій. 15Пророка із середовища твого, із братів твоїх, як мене, воздвигне тобі Господь Бог твій, – Його слухайте, – 16оскільки ти просив у Господа Бога твого при Хориві в день зібрання, говорячи: нехай не почую надалі голосу Господа Бога мого і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти. 17І сказав мені Господь: добре те, що вони говорили [тобі]; 18Я воздвигну їм Пророка із середовища братів їхніх, такого як ти, і вкладу слова Мої у вуста Його, і Він буде говорити їм усе, що Я повелю Йому; 19а хто не послухає слів Моїх, які [Пророк той] буде говорити Моїм ім’ям, з того Я стягну; 20але пророка, який насмілиться говорити Моїм ім’ям те, чого Я не повелів йому говорити, і який буде говорити ім’ям богів інших, такого пророка віддайте на смерть. 21І якщо скажеш у серці твоєму: “як ми впізнаємо слово, яке не Господь говорив?” 22Якщо пророк скаже ім’ям Господа, але слово те не збудеться і не сповниться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, – не бійся його.