Ханаанський цар Арада, який жив на південь, почувши, що Ізраїль іде дорогою від Афарима, вступив у бій з ізраїльтянами і декого з них взяв у полон. 2І дав Ізраїль обітницю Господу, і сказав: якщо віддаси народ цей в руки мої, то накладу закляття [на них і] на міста їхні. 3Господь почув голос Ізраїля і віддав хананеїв у руки його, і він наклав закляття на них і на міста їхні і нарік ім’я місцю тому: Хорма*. 4Від гори Ор вирушили вони шляхом до Червоного моря, щоб обійти землю Едома. І став слабкодухим народ на шляху, 5і говорив народ проти Бога і проти Мойсея: навіщо ви вивели нас з Єгипту, щоб померти [нам] у пустелі, бо тут нема ні хліба, ні води, і душі нашій обридла ця негідна їжа. 6І послав Господь на народ отруйних зміїв, що жалили народ, і померло безліч народу з [синів] Ізраїлевих. 7І прийшов народ до Мойсея і сказав: згрішили ми, що говорили проти Господа і проти тебе; помолися Господу, щоб Він відігнав від нас зміїв. І помолився Мойсей [Господу] за народ. 8І сказав Господь Мойсеєві: зроби собі [мідного] змія і вистав його на прапорі, і [якщо вжалить змій кого-небудь], ужалений, глянувши на нього, залишиться живим. 9І зробив Мойсей мідного змія і виставив його на прапорі, і коли змій жалив людину, вона, глянувши на мідного змія, залишалася живою. 10І рушили сини Ізраїлеві і зупинилися в Овофі; 11й рушили з Овофа і зупинилися в Ійє-Аваримі, в пустелі, що навпроти Моава, на схід сонця; 12звідти рушили, і зупинилися в долині Заред; 13вирушивши звідси, зупинилися в тій частині Арнона в пустелі, що лежить поза межами Аморрея, бо Арнон кордон Моава, між Моавом і Аморреєм. 14Тому і сказано в книзі воєн Господніх: 15Вагеб у Суфі і потоки Арнона, і верхів’я потоків, що схиляється до Шебет-Ару і прилягає до меж Моава. 16Звідси [рушили] до Беер*; це той колодязь, про який Господь сказав Мойсею: збери народ, і дам їм води. 17Тоді заспівав Ізраїль пісню цю: наповнюйся, колодязь, оспівуйте його; 18колодязь, який викопали князі, вирили вожді народу з законодавцем жезлами своїми. З пустелі [рушили] в Матанну, 19з Матанни в Нагалиїл, з Нагалиїла у Вамоф, 20з Вамофа у Гай, що в землі Моава, на вершині гори Фасги, зверненої лицем до пустелі. 21І послав Ізраїль послів до Сигона, царя Аморрейського, [з пропозицією мирною,] щоб сказати: 22дозволь мені пройти землею твоєю; [ми підемо дорогою,] не будемо заходити на поля і виноградники, не будемо пити води з колодязів [твоїх], а підемо шляхом царським, поки не перейдемо меж твоїх. 23Але Сигон не дозволив Ізраїлю йти через свій край; і зібрав Сигон весь народ свій і виступив проти Ізраїля в пустелі, і дійшов до Іааци, і воював з Ізраїлем. 24І вразив його Ізраїль мечем і взяв у володіння землю його від Арнона до Іавока, до меж аммонитських, бо міцними були межі аммонитян; 25і взяв Ізраїль всі міста ці, і жив Ізраїль у всіх містах аморрейських, в Есевоні й у всіх залежних від нього; 26тому що Есевон було місто Сигона, царя Аморрейського, і він воював з попереднім царем Моавитським і взяв з руки його всю землю його до Арнона. 27Тому говорять пр`иточники: йдіть у Есевон, нехай влаштують і утвердять місто Сигона; 28бо вогонь вийшов з Есевона, полум’я з міста Сигонового, і пожер Ар-Моав і тих, що володіють висотами Арнона. 29Горе тобі, Моав! загинув ти, народ Хамоса! Розбіглися сини його, і дочки його зробилися полонянками Аморрейського царя Сигона; 30ми вразили їх стрілами; загинув Есевон до Дивона, ми спустошили їх до Нофи, яка поблизу Медеви. 31І жив Ізраїль у землі Аморрейській. 32І послав Мойсей видивитися Іазер, і взяли [його і] селища, що залежать від нього, і прогнали аморреїв, що були в них. 33І повернули і пішли до Васана. І виступив проти них Ог, цар Васанський, сам і весь народ його, на битву біля Едреї. 34І сказав Господь Мойсеєві: не бійся його, бо Я віддам його і весь народ його і всю землю його в руки твої, і вчиниш з ним, як вчинив із Сигоном, царем Аморрейським, що жив у Есевоні. 35І вразили вони його і синів його і весь народ його, так що жодного не залишилося [живим], і оволоділи землею його.