Корей, син Іцгара, син Каафів, син Левія, і Дафан і Авирон, сини Елиава, й Авнан, син Фалефа, сини Рувимові, 2повстали проти Мойсея, і з ними із синів Ізраїлевих двісті п’ятдесят мужів, начальники громади, яких закликали на зібрання, люди вельможні. 3І зібралися проти Мойсея й Аарона і сказали їм: досить вам; уся громада, усі святі, і серед них Господь! чому ж ви ставите себе вище народу Господнього? 4Мойсей, почувши це, упав на лице своє 5і сказав Корею і всім спільникам його, говорячи: завтра покаже Господь, хто Його, і хто святий, щоб наблизити його до Себе; і кого Він обере, того і наблизить до Себе; 6ось що зробіть: Корей і всі спільники його візьміть собі кадильниці 7і завтра покладіть у них вогонь і всипите в них куріння перед Господом; і кого обере Господь, той і буде святий. Годі вам, сини Левіїни! 8І сказав Мойсей Корею: послухайте, сини Левія! 9невже мало вам того, що Бог Ізраїлів відокремив вас від суспільства Ізраїльського і наблизив вас до Себе, щоб ви виконували служби при скинії Господній і стояли перед громадою [Господньою], щоб служити їй? 10Він наблизив тебе і з тобою всіх братів твоїх, синів Левія, і ви домагаєтеся ще й священства. 11Отже, ти й уся твоя громада зібралися проти Господа. Що Аарон, що ви нарікаєте на нього? 12І послав Мойсей покликати Дафана й Авирона, синів Елиава. Але вони сказали: не підемо! 13хіба мало того, що ти вивів нас із землі, в якій тече молоко і мед, щоб погубити нас у пустелі? і ти ще хочеш панувати над нами! 14чи привів ти нас у землю, де тече молоко і мед, і чи дав нам у володіння поля і виноградники? очі людей цих ти хочеш засліпити? не підемо! 15Мойсей дуже засмутився і сказав Господу: не звертай погляду Твого на приношення їхні; я не взяв у жодного з них осла і не зробив зла жодному з них. 16І сказав Мойсей Корею: завтра ти й уся громада твоя будьте перед лицем Господа, ти, вони й Аарон; 17і візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть у них куріння, і принесіть перед лице Господнє кожен свою кадильницю, двісті п’ятдесят кадильниць; ти й Аарон, кожен свою кадильницю. 18І взяв кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і всипали в них куріння, і стали при вході у скинію зібрання; також і Мойсей і Аарон. 19І зібрав проти них Корей усю громаду до входу в скинію зібрання. І з’явилася слава Господня всій громаді. 20І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: 21відокремтеся від громади цієї, і Я знищу їх умить. 22Вони ж упали на лиця свої і сказали: Боже, Боже духів усякої плоті! одна людина згрішила, і Ти гніваєшся на всю громаду? 23і сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 24скажи громаді: відступіть з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона. 25І встав Мойсей, і пішов до Дафана й Авирона, і за ним пішли старійшини Ізраїлеві. 26І сказав громаді: відійдіть від наметів нечестивих людей цих, і не доторкайтеся ні до чого, що належить їм, щоб не загинути вам [разом] у всіх гріхах їхніх. 27І відійшли вони з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона; а Дафан і Авирон вийшли і стояли біля дверей наметів своїх з дружинами своїми і синами своїми і з малими дітьми своїми. 28І сказав Мойсей: з цього довідаєтеся, що Господь послав мене робити всі діла ці, не за своєю волею [я роблю це]: 29якщо вони помруть, як помирають усі люди, і спостигне таке покарання, яке спостигає всіх людей, то не Господь послав мене; 30а якщо Господь сотворить надзвичайне, і земля розверзне вуста свої і поглине їх [і доми їх і намети їх] і усе, що в них, і вони живими зійдуть у пекло, то знайте, що люди ці знехтували Господа. 31Лиш тільки він сказав слова ці, розсілася земля під ними; 32і розверзла земля вуста свої, і поглинула їх і доми їх, і всіх людей Кореєвих і все майно; 33і зійшли вони з усім, що належало їм, живими в пекло, і покрила їх земля, і загинули вони із середовища громади. 34І всі ізраїльтяни, які були навколо них, побігли волаючи, щоб, говорили вони, і нас не поглинула земля. 35І вийшов вогонь від Господа і пожер тих двісті п’ятдесят мужів, що принесли куріння. 36І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 37скажи Єлеазару, сину Аарона, священикові, нехай він збере [мідні] кадильниці спалених і вогонь викине геть; бо освятилися 38кадильниці грішників цих смертю їх, і нехай розіб’ють їх на листи для покриття жертовника, бо вони принесли їх перед лице Господа, і вони зробилися освяченими; і будуть вони знаменням для синів Ізраїлевих. 39І взяв Єлеазар священик мідні кадильниці, які принесли спалені, і розбили їх на листи для покриття жертовника, 40у пам’ять синам Ізраїлевим, щоб ніхто сторонній, який не від сімені Аарона, не приступав приносити кадіння перед лице Господнє, і не було з ним того, що з Кореєм і спільниками його, як говорив йому Господь через Мойсея. 41На другий день уся громада синів Ізраїлевих нарікала на Мойсея й Аарона і говорила: ви умертвили народ Господній. 42І коли зібралася громада проти Мойсея й Аарона, вони обернулися до скинії зібрання, і ось, хмара покрила її, і з’явилася слава Господня. 43І прийшов Мойсей і Аарон до скинії зібрання. 44І сказав Господь Мойсеєві [й Аарону], говорячи: 45відстороніться від громади цієї, і Я знищу їх умить. Але вони впали на лиця свої. 46І сказав Мойсей Аарону: візьми кадильницю і поклади в неї вогню з жертовника і всип куріння, і неси швидше до громади і заступи їх, тому що вийшов гнів від Господа, [і] почалось ураження. 47І взяв Аарон, як сказав Мойсей, і побіг у середовище громади, і ось, уже почалось ураження в народі. І він поклав куріння і заступив народ; 48став він між мертвими й живими, й ураження припинилося. 49І померло від ураження чотирнадцять тисяч сімсот чоловік, крім померлих у справі Кореєвій. 50І повернувся Аарон до Мойсея, до входу в скинію зібрання, після того, як ураження припинилося.