І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2скажи Аарону і синам його, щоб вони обережно поводилися зі святинями синів Ізраїлевих і не ганьбили святого імені Мого в тому, що вони посвячують Мені. Я Господь. 3Скажи їм: якщо хто з усіх нащадків ваших в роди ваші, маючи на собі нечистоту, приступить до святинь, які посвячують сини Ізраїлеві Господу, то знищиться душа та від лиця Мого. Я Господь [Бог ваш]. 4Хто із сімені Ааронового прокажений, або має течу, той не повинен їсти святинь, поки не очиститься; і хто доторкнеться до чого-небудь нечистого від мертвого, або в кого трапиться вилив сімені, 5або хто доторкнеться до якого-небудь гада, від якого він стане нечистим, або до людини, від якої він стане нечистим якою б то не було нечистотою, – 6той, хто доторкнеться до цього, нечистий буде до вечора і не повинен їсти святинь, раніше ніж омиє тіло своє водою; 7але коли зайде сонце і він очиститься, тоді може він їсти святині, бо це його їжа. 8Мертвечини і роздертого звіром він не повинен їсти, щоб не осквернитися цим. Я Господь. 9Нехай дотримуються вони повелінь Моїх, щоб не понести на собі гріха і не померти в ньому, коли порушать це. Я Господь [Бог], що освячує їх. 10Ніхто сторонній не повинен їсти святині; хто оселився у священика і найманець не повинен їсти святині; 11якщо ж священик купить собі чоловіка за срібло, то цей може їсти її; також і домашні його можуть їсти хліб його. 12Якщо дочка священика вийде заміж за стороннього, то вона не повинна їсти принесених святинь; 13коли ж дочка священика буде вдовою, або розведеною, і дітей немає в неї, і повернеться в дім батька свого, як була в молодості своїй, тоді вона може їсти хліб батька свого; а сторонній ніхто не повинен їсти його. 14Хто помилково з’їсть що-небудь зі святині, той повинен віддати священику святиню і докласти до неї п’яту її частку. 15Священики самі не повинні ганьбити святині синів Ізраїлевих, які вони приносять Господу, 16і не повинні накликати на себе провину в злочині, коли будуть їсти святині свої, бо Я Господь, що освячує їх. 17І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 18оголоси Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого, або із прибульців, [що оселилися] між ізраїльтянами, чи за якоюсь обітницею, або з ревности приносить жертву свою, яку приносять Господу у всепалення, 19то, щоб цим придбати благовоління від Бога, жертва повинна бути без вад, чоловічої статі, з великої худоби, з овець і з кіз; 20ніякої тварини, на якій є вада, не приносьте [Господу], бо це не придбає вам благовоління. 21І якщо хто приносить мирну жертву Господу, виконуючи обітницю, або з ревности, [або у свята ваші,] з великої худоби або з дрібної, то жертва повинна бути без вад, щоб бути угодною Богу: ніякої вади не повинно бути на ній; 22тварини сліпої, або пошкодженої, або потворної, або хворої, або коростявої, або паршивої, таких не приносьте Господу і в жертву не давайте їх на жертовник Господній; 23тельця й агнця з кінцівками, надмірно довгими або короткими, у жертву ревности принести можеш; а якщо за обітницею, то це не угодно буде Богу; 24тварину, у якої ядра розчавлені, розбиті, відірвані або вирізані, не приносьте Господу й у землі вашій не робіть цього, 25і з рук іноземців не приносьте всіх таких тварин у дар Богу вашому, бо на них пошкодження, порок на них: не придбають вони вам благовоління. 26І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 27коли ародиться теля, або ягня, або козеня, то сім днів воно має пробути при матері своїй, а від восьмого дня і далі буде благовгодне для приношення в жертву Господу; 28але ні корови, ні вівці не заколюйте в один день з породженням її. 29Якщо приносите Господу жертву подяки, то приносьте її так, щоб вона придбала вам благовоління; 30у той самий день слід з’їсти її, не залишайте від неї до ранку. Я Господь. 31І дотримуйтеся заповідей Моїх і виконуйте їх. Я Господь. 32Не ганьбіть святого імені Мого, щоб Я був святим серед синів Ізраїлевих. Я Господь, Який освячує вас, 33Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. Я Господь.