І піднявся Аврам з Єгипту, сам і дружина його, й усе, що в нього було, і Лот з ним, на південь. 2І був Аврам дуже багатий на худобу, і срібло, і золото. 3І продовжував він переходи свої від півдня до Вефиля, до місця, де колись був намет його між Вефилем і між Гаєм, 4до місця жертовника, який він зробив там спочатку; і там прикликав Аврам ім’я Господа.
5І у Лота, який ходив з Аврамом, також була дрібна і велика худоба і намети. 6І не вміщала їх та земля, щоб жити разом, бо майно їхнє було таке велике, що вони не могли жити разом. 7І була суперечка між пастухами худоби Аврамової і між пастухами худоби Лотової; і хананеї і ферезеї жили тоді в тій землі. 8І сказав Аврам Лотові: нехай не буде розбрату між мною і тобою, і між пастухами моїми і пастухами твоїми, тому що ми родичі; 9чи не вся земля перед тобою? відділись же від мене: якщо ти ліворуч, то я праворуч; а якщо ти праворуч, то я ліворуч. 10Лот звів очі свої і побачив усю околицю Йорданську, що вона, перш ніж знищив Господь Содом і Гоморру, вся до Сигора зрошувалася водою, як сад Господній, як земля Єгипетська; 11і обрав собі Лот усю околицю Йор-данську; і рушив Лот на схід. І відокремилися вони один від одного. 12Аврам став жити в землі Ханаанській; а Лот став жити у містах околиці і розкинув намети до Содома. 13Жителі ж содомські були злі і грішні перед Господом.
14І сказав Господь Авраму, після того як Лот відокремився від нього: зведи очі твої з місця, на якому ти тепер, подивися на північ і на південь, і на схід і на захід; 15бо всю землю, що ти бачиш, Я дам тобі і нащадкам твоїм навіки, 16і зроблю нащадків твоїх, як пісок земний; якщо хто може порахувати пісок земний, то і нащадки твої полічені будуть; 17встань, пройди по землі цій у довжину й у ширину її, бо Я дам її тобі [і нащадкам твоїм назавжди]. 18І зняв Аврам намет, і пішов, і оселився біля діброви Мамре, що в Хевроні; і зробив там жертовник Господу.