І покликав Яків синів своїх і сказав: зберіться, і я сповіщу вам, що буде з вами у грядущі дні; 2зійдіться і послухайте, сини Якова, послухайте Ізраїля, батька вашого.
3Рувиме, первістку мій! ти – кріпкість моя і початок сили моєї, верх достоїнства і верх могутности; 4але ти бушував, як вода, – не будеш мати переваги, бо ти зійшов на ложе батька твого, ти осквернив постіль мою, [на яку] зійшов.
5Симеон і Левій брати, знаряддя жорстокости мечі їхні; 6в раду їх нехай не ввійде душа моя, і до зібрання їх нехай не прилучиться слава моя, бо вони у гніві своєму убили мужа і з примхи своєї перерізали жили тельця; 7проклятий гнів їх, бо жорстокий, і розлюченість їх, тому що люта; розділю їх в Якові і розсію їх в Ізраїлі.
8Іудо! тебе хвалитимуть брати твої. Рука твоя на хребті ворогів твоїх; поклоняться тобі сини батька твого. 9Молодий лев Іуда, піднімається зі здобичі, син мій. Схилився він, ліг, як лев і як левиця: хто підніме його? 10Не відійде скіпетр від Іуди і законодавець від стегон його, доки не прийде Примиритель, і Йому покірність народів. 11Він прив’язує до виноградної лози осля своє і до лози кращого винограду сина ослиці своєї; миє у вині одяг свій і у крові грон убрання своє; 12блискучі очі [його] від вина, і білі зуби [його] від молока.
13Завулон біля берега морського буде жити і біля пристані корабельної, і межа його до Сидона.
14Іссахар осел міцний, що лежить між протоками вод; 15і побачив він, що спокій добрий, і що земля приємна: і схилив плечі свої для носіння тягаря і став працювати на виплату данини.
16Дан буде судити народ свій, як одне з колін Ізраїля; 17Дан буде змієм на дорозі, аспидом на путі, що вражає ногу коня, так що вершник його впаде назад. 18На допомогу твою сподіваюся, Господи!
19Гад, – натовп буде тіснити його, але він відтіснить його по п’ятах.
20Для Асира – занадто ситний хліб його, і він буде постачати царські страви.
21Неффалим – теревинф рослий, що розпускає прекрасні гілки*.
22Йосиф – віття плодоносного дерева, віття плодоносного дерева над джерелом; гілки його простягаються над стіною; 23засмучували його, і стріляли і ворогували проти нього стрільці, 24але твердим залишився лук його, і міцні м’язи рук його, від рук могутнього Бога Якового. Звідти Пастир і твердиня Ізраїлева, 25від Бога батька твого, Який нехай і допоможе тобі, і від Всемогутнього, Який нехай і благословить тебе благословеннями небесними звище, благословеннями безодні, що лежить долі, благословеннями сосків і утроби, 26благословеннями батька твого, які перевищують благословення гір давніх і приємності пагорбів вічних; нехай будуть вони на голові Йосифа і на тімені обраного між братами своїми.
27Веніамін, хижий вовк, вранці буде їсти ловитву і ввечері буде ділити здобич.
28Ось усі дванадцять колін Ізраїлевих; і ось що сказав їм батько їх; і благословив їх, і дав їм благословення, кожному своє. 29І заповідав він їм і сказав їм: я прилучаюся до народу мого; поховайте мене з батьками моїми в печері, яка на полі Ефрона хеттеянина, 30у печері, яка на полі Махпела, що перед Мамре, у землі Ханаанській, яку [печеру] купив Авраам з полем у Ефрона хеттеянина у власність для поховання; 31там поховали Авраама і Сарру, дружину його; там поховали Ісаака і Ревекку, дружину його; і там поховав я Лію; 32це поле і печера, яка на ньому, куплена у синів Хеттеєвих. 33І закінчив Яків заповіт синам своїм, і поклав ноги свої на постіль, і помер, і приєднався до народу свого.