Після цих подій було слово Господнє до Аврама у видінні [вночі], і сказано: не бійся, Авраме; Я твій щит; нагорода твоя [буде] дуже велика. 2Аврам сказав: Владико Господи! що Ти даси мені? я залишаюся бездітним; розпорядник у домі моєму цей Єлиєзер із Дамаска. 3І сказав Аврам: ось, Ти не дав мені нащадка, і ось, управитель мій спадкоємець мій. 4І було слово Господа до нього, і сказано: не буде він твоїм спадкоємцем, але той, хто народиться з лона твого, буде твоїм спадкоємцем. 5І вивів його геть і сказав [йому]: подивися на небо і порахуй зірки, якщо ти можеш порахувати їх. І сказав йому: стільки буде в тебе нащадків. 6Аврам повірив Господу, і Він поставив йому це в праведність.
7І сказав йому: Я Господь, Який вивів тебе з Ура халдейського, щоб дати тобі землю цю у володіння. 8Він сказав: Владико Господи! З чого я довідаюсь, що я буду володіти нею? 9Господь сказав йому: візьми Мені трирічну телицю, трирічну козу, трирічного барана, горлицю і молодого голуба. 10Він взяв усіх їх, розсік їх навпіл и поклав одну частину навпроти другої; тільки птахів не розсік. 11І налетіли на трупи хижі птахи; але Аврам відганяв їх.
12Коли заходило сонце, міцний сон напав на Аврама, і ось, напав на нього жах і морок великий. 13І сказав Господь Авраму: знай, що нащадки твої будуть мандрівниками в землі не своїй, і поневолять їх, і будуть гнітити їх чотириста років, 14але Я вчиню суд над народом, у якого вони будуть у неволі; після цього вони вийдуть [сюди] з великим майном, 15 а ти відійдеш до батьків твоїх у мирі і будеш похований у старості добрій; 16у четвертому роді повернуться вони сюди: тому що міра беззаконь аморреїв досі ще не наповнилася. 17Коли зайшло сонце і настала темрява, ось, дим, ніби з печі, і полум’я вогню пройшли між розсіченими тваринами. 18В цей день уклав Господь завіт з Аврамом, сказавши: нащадкам твоїм даю Я землю цю, від ріки Єгипетської до великої ріки, ріки Євфрату: 19кенеїв, кенезеїв, кедмонеїв, 20хеттеїв, ферезеїв, рефаїмів, 21аморреїв, хананеїв, [евеїв,] гергесеїв і євусеїв.