Практично з перших днів АТО поруч із воїнами Української армії перебували військові священики – капелани різних християнських конфесій. Про їхню душпастирську працю знято безліч репортажів у новинах українських телевізійних програмах , написано чимало статей в друкованих та електронних ЗМІ, що засвідчує вагомість і затребуваність такої праці на передовій, адже Україна вперше за час своєї незалежності стикається з воєнною агресією сусідньої держави, войовничим сепаратизмом та зазіханням на свою територіальну цілісність.
УПЦ КП, як Помісна Православна Церква, підтримувала учасників Революції Гідності, а згодом почала доправляти гуманітарну допомогу бійцям Української армії в зону АТО: продукти харчування, амуніцію, машини швидкої допомоги, транспорт. Святійший Патріарх Філарет дав чимало телевізійних та газетних інтерв’ю, в яких чітко висловив позицію УПЦ КП: «Нині дехто каже, що Церква не повинна допомагати армії. Але в роки Другої світо- вої війни Церква так само допомагала. Тоді можна було, а тепер ні? Свою землю треба захищати в будь-який час. Якщо не хочеш захищати свою батьківщину – ти грішиш»
В.о. президента України Олександр Турчинов 13 квітня 2014 р. заявив, що для того, щоб зупинити розгул тероризму, організованого російськими спецслужбами у східних регіонах України, Рада нацбез- пеки та оборони розпочинає широкомасштабну антитерористичну операцію (АТО) із залученням Збройних Сил України. З цього дня розпочинається новий вимір капеланського служіння християнських конфесій, що набуло практичних навичок роботи в молитовних наметах на Майдані Незалежності та пройшло «бойове хрещення» під час сутичок та розстрілу Небесної Сотні на Банковій у період Революції Гідності 2014 р.
1 червня 2015 року в структурі УПЦ КП було засновано Синодальний відділ військового духовенства (СУВД), який постійно, офіційно співпрацює з Міністерством Оборони України. Основним завданням Управління є забезпечення взаємодії УПЦ КП із ЗСУ, НГУ та ДПСУ для проведення душпастирської опіки. Чимало священиків поповнюють ряди українських військових капеланів, беручи участь в ротаціях та передислокуваннях бригад, капеланами котрих вони призначені. Так, у зоні проведення АТО перебуває близько 40 капеланів УПЦ КП. Про це повідомив Святійший Патріарх Філарет: «Тих, хто офіційно пройшов через призначення Генерального штабу Збройних сил, – приблизно 15 капеланів. А загалом – десь 40 осіб, а може, і більше» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://meest–online.com/culture/spirituality/u–zoni–ato– sluzhat–40–dushpastyriv–upts–kp/ . За словами Патріарха, священики вирушають у зону АТО добровільно: "Є закон про капеланство, і ми користуємося цим законом, скеровуємо туди священиків – тих, хто хоче йти. Вони йдуть туди, здійснюють молитви, підтримують дух воїнів, добровільно йдуть в окопи" - зазначає Святійший.
Війна в Україні спонукала УПЦ КП на початку 2015 р. заснувати спеціальну нагороду – медаль «За жертовність та любов до України». Протягом часу російсько-української війни під назвою "ФТО" її вручили сотням волонтерів, українських воїнів та капеланам по всій Україні.
В рамках підписаних домовленостей в ряді православних держав світу з ієрархією Помісних Православних Церков багатьох країн світу, пастирство провадить роботу, котра направлена на духовно – моральне просвічення солдат строкової служби, а також їхнього офіцерського складу, та тих співробітників, для котрих виконання службового обов’язку пов’язане з роботою в екстремальних умовах.
Православна Церква завжди благословляла нелегке служіння людей, котрі покликані оберігати життя і спокій своєї країни, молитись про дарування світові згоди в суспільстві. Сьогодні, Церква знову сприяє об’єднанню зусиль в служінні свого народу. Спільними зусиллями пастирів і військовослужбовців, створюються умови для духовної опіку воїнів та їхніх родин, що сприяє укріпленню їх віри і традиційних, моральних устроїв. Статистика свідчить про відгуки керівництва воєнних місіонерів про вплив капеланів, тобто, військових пастирів, на укріплення віри військовослужбовців, а пастирська діяльність православного духовенства серед особистого складу позитивно впливає на загальну дисципліну і морально-психологічний клімат у військових частинах і казармах, допомагає попередити і відхилити існуючі негативні моменти в армії.
Досвід зарубіжних країн показує, що успішному вирішенню багатьох проблем в армії сприяє інститут православного капеланства, котрий, знаходить підтримку в державі. Доступ військовослужбовців може бути ефективно забезпечений у випадку включення пастирів в організаційну структуру Збройних Сил держави. Така практика вже давно існує в більшості країн світу, зокрема, у Великобританії, Німеччині, Канаді, Франції, США та ін. Статистика країн свідчить про те, що інститут військового капеланства підвищує моральний дух в лавах армії і сприяє міжрелігійному миру серед військовослужбовців. Однак це можливо лише при умові, що армія не буде розглядатись як поле для місіонерської діяльності, на котрому, різні релігії борються за набуття нових учеників.
В роки Другої Світової Війни Православна Церква, і в Україні, зокрема, з першого ж дня війни, благословила армію та народ на захист Батьківщини. Воїнів, у ті страшні роки оберігали не лише молитви жінок і матерів, але й щоденна церковна молитва про дарування перемоги. За закликом Церкви, мільйони віруючих прийняли участь у зборі коштів для створення танкової колонади "Димитрій Донський", і літакової ескадрилії "Олександр Невський". У вогненному горнилі випробувань багато хто знайшов свою віру, зміцнив її зсередини. Немало було й таких воїнів, котрі, виконавши обов’язок служіння Вітчизні, після війни стали служителями Богові і своєму народу в священному сані [Банкиров В. Ценностное создание и активизация человеческого фактора. – Харьков, 2006,c.138].
УПЦ КП, як Помісна Православна Церква в Україні, в час загарбницької війни з боку Росії, що носить назву АТО, постійно виявляє активну суспільно-політичну позицію, що характеризується патріотизмом, наполегливою мобілізацією ресурсів – матеріальних, моральних і духовних – своїх вірян та широкої громадськості. Така позиція УПЦ КП засвідчує її гідну місію бути совістю нації, дбати про її моральне обличчя та духовну міць. Військові дії на Сході України пришвидшують процес набуття капеланством юридичної легальності в лавах ЗСУ, що, безперечно, сприятиме високому моральному духу військовослужбовців. Українська армія сьогодні не має цілісної доктрини виховної роботи. Відтак, необхідність морально-психологічної та духовної допомоги військовослужбовцям, посилення виховної роботи у військах і за умов АТО, і в подальшому очевидна.